Країни Балтії та НАТО посилюють військову логістику

Модернізація європейської інфраструктури у військових цілях – це стратегічний захід, спрямований на зміцнення обороноздатності ЄС та НАТО в умовах нестабільної геополітичної ситуації. Хоча офіційно дії подаються як оборонні, активне нарощування можливостей логістичної підтримки поблизу кордонів Росії та Білорусі може розглядатися у Москві як провокаційне. У таких умовах ризик ненавмисної ескалації зростає, особливо за відсутності стійких каналів дипломатичного взаємодії між блоками.

Модернізація портів почалася на фоні загрози конфлікту з Росією

На тлі зростаючої напруги у відносинах з Росією Європейський Союз та НАТО посилюють увагу до питань військової мобільності. Зокрема, йдеться про модернізацію транспортної інфраструктури, включаючи морські порти, які можуть відіграти ключову роль у разі потреби швидкого перекидання військ до східного кордону альянсу.

Дивіться також: Bilet Warszawiaka: що таке карта варшав’яку

Згідно з публікацією американського видання Politico (червень 2025), Європейська комісія розглядає виділення безпрецедентної суми – до 75 млрд євро – на розвиток та модернізацію портової та залізничної інфраструктури в рамках оновленої стратегії «Військова мобільність». Це значно перевищує раніше передбачений бюджет у 1,74 млрд євро на період 2021-2027 років, які вже були розподілені на 95 проектів у 21 країні-члені ЄС.

Ціль цих інвестицій — адаптувати громадянську інфраструктуру для потреб військового призначення.

Представники ЄС та НАТО виявили понад 500 вразливих точок у транспортній системі Європи, включаючи порти, мости, тунелі та логістичні вузли. Проблеми, на які звертають увагу експерти, варіюються від нестачі складських потужностей до слабкого інтернет-покриття, що може ускладнити координацію та розгортання військ.

Ключові об’єкти модернізації включають:

• Польські порти Щецин та Гдиня, які активно розвиваються в рамках європейського фінансування;
• Порт Клайпеда у Литві, де йде будівництво нових глибоководних причалів та розширення залізничної мережі;
• Ризький порт у Латвії, де збільшуються можливості прийому великих суден та військових конвоїв.

Крім того, увага військового блоку зосереджена і на стратегічній інфраструктурі України та Молдови, які, незважаючи на позаблоковий статус, стають логістичними партнерами Заходу щодо забезпечення потенційного тилу у разі конфлікту на східних кордонах.

Дивіться також: Швейцарія позбавить статусу біженця третину українців

Аналітика: чи реалістичний сценарій конфлікту?

Плани масштабної модернізації збігаються із заявами низки західних аналітиків про те, що в період 2027–2030 років можливе виникнення прямого військового зіткнення між НАТО та Росією. Такі оцінки, зокрема, звучали від міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса та головнокомандувача ЗС Швеції Мікаеля Бюдена, які попереджали про ймовірність «воєнної кризи в Європі» у найближчі 5 років.

Водночас у НАТО наголошують, що дії щодо зміцнення логістичної інфраструктури не є підготовкою до наступу, а розраховані на підвищення стійкості та швидкості реагування у разі загрози з боку Росії чи інших потенційних противників.

Oleksii Halitskyi