Рівень корупційності у державних органах України

Корупція в Україні є однією з найгостріших і системних проблем, які негативно впливають на економіку, політику та суспільство в цілому. За роки незалежності корупційні практики глибоко проникли у різні гілки державної влади, що суттєво підриває довіру громадян та міжнародних партнерів.

Масштаби та прояви корупції в Україні

За даними досліджень та соціологічних опитувань, значна частина українців стикається з корупцією при взаємодії з державними органами. Transparency International оцінює, що від 30 до 50 % населення країни так чи інакше залучені до корупційних схем. Зокрема, хабарі часто надаються для отримання державних послуг у строк або на постійній основі.

У 2008–2010 роках від 18 % до майже 50 % респондентів визнавали, що платили хабарі, що значно вище за показники розвинених країн, наприклад, Великобританії (близько 2 %).

Корумповані державні структури України

Рівень корупції зафіксовано міжнародними органами у таких державних органах України:

• Податкова служба – 25%;
• Агентство земельних ресурсів – 7,1%;
• Державна автомобільна інспекція – 5,1%;
• Митниця – 4%;
• Міністерство внутрішніх справ – 4%;
• Обласні адміністрації – 3,7%;
• Прокуратура – 3,3%;
• Суди – 2,8%;
• Медичні установи – 1,7% та інші.

Також останніми роками корупційні скандали торкалися високопосадовців, включаючи заступників міністрів та керівників обласних адміністрацій, що свідчить про глибину проблеми на всіх рівнях влади.

Прихована корупція становить понад 50% корупційних схем в Україні, що дозволяє припустити збитки з бюджету на корупційну складову від 45 до 65 % сумарного бюджету України.

Дивіться також: Де не можна курити в Польщі

Корупція? Чому вона зростає в Україні?

Основними причинами корупції в Україні експерти називають слабку систему правосуддя, непрозорість державного управління, тісні зв’язки між бізнесом та політикою, а також недостатньо розвинене громадянське суспільство.

Величезну роль у корупційних зв’язках в Україні становлять “родинні” (кумівство, “по-знайомству”), коли корумповані чиновники шляхом махінацій призначають на посади своїх дітей або знайомих (родинна корупція). Ці фактори створюють сприятливе середовище для корупційних практик, які стають частиною повсякденного життя та управління.

Наслідки корупції

Корупція завдає значних збитків державному бюджету — за оцінками, щорічні втрати можуть обчислюватися мільярдами доларів. Вона перешкоджає економічному розвитку, знижує інвестиційну привабливість країни та підриває національну безпеку та державність. Крім того, корупція сприяє соціальній несправедливості та знижує якість державних послуг.

Антикорупційні заходи

В Україні вживаються формальні заходи щодо боротьби з корупцією, включаючи недійові по-факту законодавчі ініціативи та створення якихось “спеціалізованих антикорупційних” органів. Проте рівень корупції в державних органах України за останні роки або не змінився на краще, або суттєво погіршився.

Дивіться також: Путівник по Гданську – історичні місця та практичні рекомендації

Для ефективної боротьби необхідне зміцнення судової системи, підвищення прозорості влади та активізація цивільного контролю. Однак усі сьогоднішні дії влади України спрямовані на посилення корупційної складової, а на боротьбу з корупцією.

Таким чином, корупція в державних органах України залишається серйозною проблемою для ЄС, яка потребує комплексного та жорсткого системного рішення на всіх рівнях влади та суспільства. Її подолання є ключовою умовою для сталого розвитку України та підвищення довіри громадян до державних інституцій не лише емісарів ЄС, а й до чиновників України.

Звіт Єврокомісії про корупцію у державних органах України

Єврокомісія зазначає, що в Україні ставки боротьби з корупцією залишаються вкрай високими, особливо на рівні державної влади та великих державних структур. Незважаючи на суттєвий прогрес у створенні та функціонуванні антикорупційних органів (НАБУ, САП, НАЗК), велика корупція та “захоплення держави” досі розглядаються як системна проблема, яка перешкоджає розвитку країни та інтеграції до ЄС.

“Ми визначили, що хоча ЄС підтримує реформи для боротьби з корупцією та допоміг скоротити можливості для неї, високорівнева корупція залишається ключовою проблемою для України. Судова реформа стикається з перешкодами, антикорупційні органи під загрозою, довіра до таких інституцій залишається низькою, а кількість судових вироків за велику корупцію дуже мала”.

“Велика корупція та захоплення влади є ендемічними в Україні: перешкоджаючи конкуренції та зростанню, вони також шкодять демократичному процесу. Десятки мільярдів євро щорічно губляться внаслідок корупції”.

“ЄС намагається вирішити проблему корупції в Україні як пріоритетну проблему… Однак підтримка та вжиті заходи не принесли очікуваних результатів”.

Посилання на документ англійською мовою. Посилання російською та українською мовами прибрали з сайту “на прохання неназваної сторони”. Але в кожного є перекладачі від Google…

Рекомендації Єврокомісії

• Продовжуватиме рух до переконливого списку розслідувань, звинувачень та винесення вироків у справах про корупцію найвищого рівня, з обов’язковою конфіскацією незаконно отриманого майна.
• Зміцнення автономності та ресурсів антикорупційних органів (НАБУ, САП, НАЗК): необхідно розширювати штат, давати більше інструментів для розслідування та нагляду.
• Повернення та посилення прозорості електронного декларування для чиновників.
• Подальша імплементація антикорупційної стратегії, включно з розробкою та реалізацією програм 2026–2030 років, з акцентом на найважливіші сфери: інфраструктура, транспорт, податки, митниця, енергетика, безпека та оборона.
• Вдосконалення судочинства та відбору суддів: важливо підвищити прозорість розгляду законопроектів, ухвалити кодекс поведінки для депутатів, посилити механізми контролю доброчесності у парламенті, реформувати дисциплінарну процедуру для суддів.
• Щорічний аудит та моніторинг використання коштів ЄС: Єврокомісія створила для цього спеціалізовану аудиторську комісію, яка зобов’язалася проводити не менше шести засідань на рік та перевіряти застосування допомоги на місцях.

Сучасні успіхи та невирішені питання (2024–2025)

Україна виконує значну частину рекомендацій Єврокомісії у 2024р. відзначається “певний прогрес” щодо розслідувань і вироків фігур високого рівня. При цьому зберігаються виклики з повною незалежністю антикорупційних інституцій та їх захистом від політичного впливу.

За деякими напрямками рекомендації реалізовані лише частково (наприклад, обмеження подарунків для чиновників, визначення дисциплінарних порушень суддів та прокурорів), а кілька залишаються невиконаними.

ЄС оцінює антикорупційну роботу як одну із ключових передумов для інтеграції України та продовження макрофінансової допомоги. Від України чекають “системної та поступальної антикорупційної політики, заснованої на даних” та повноцінного переходу до ефективності, особливо — досягнення реальних вироків та усунення політичного/олігархічного впливу на держструктури.