У країнах Європейського Союзу законодавство про аборти суттєво різниться, відбиваючи культурні, релігійні та політичні особливості кожної держави. Розглянемо, де аборти дозволено, де заборонено, а в яких випадках рішення приймає суд.

Законодавство про аборти в ЄС варіюється від повної заборони до повної легалізації з різними термінами та умовами, а судові рішення часто є інструментом регулювання у країнах з жорсткими обмеженнями.

В яких країнах ЄС дозволено аборти

• У більшості країн ЄС аборти дозволені на ранніх термінах вагітності, як правило, до 12 тижнів. До таких країн належать Німеччина, Франція, Італія, Данія, Фінляндія, Румунія та інші.
• Великобританія (Англія та Уельс) дозволяє аборти до 24 тижнів за умови погодження з двома лікарями. Нещодавно у 2025 році там було прийнято поправку, яка декриміналізує аборти після 24 тижнів, що знімає кримінальну відповідальність з жінок, які зважилися на пізній аборт.
• Франція у березні 2024 року стала першою країною у світі, яка закріпила право на аборт у своїй Конституції, що гарантує жінкам право на переривання вагітності як основне право.

Де аборти заборонені чи сильно обмежені

• У Польщі діє один із найсуворіших законів у ЄС: аборти дозволені лише у разі загрози життю чи здоров’ю жінки, вагітності внаслідок згвалтування чи інцесту. У 2020 році Конституційний суд Польщі заборонив аборти через важкі вади плоду, що викликало масові протести та критику з боку ЄС.
• На Мальті аборти заборонені повністю без винятків.
• У деяких інших країнах ЄС, таких як Андорра, Сан-Марино, Монако, аборти дозволені лише за загрози життю жінки.

Дивиться також: Нова допомога на дітей у Польщі – Aktywnie w żłobku

Аборт в Іспанії та Португалії

В Іспанії аборти легальні на строк до 14 тижнів вагітності, що було розширено з попередніх 12 тижнів за новим законопроектом, представленим у 2024 році. Дівчатам віком до 16 років аборти дозволені лише за згодою батьків, а з 16 років і старших — без згоди батьків, що закріплено в останніх реформах законодавства.

Закон також передбачає конфіденційність інформації про аборти та створення реєстру лікарів, які відмовляються проводити процедуру за переконаннями, щоб забезпечити доступність послуги у державних клініках.

У 2023 році в Іспанії вперше введено оплачувану “менструальну відпустку” для жінок з хворобливими менструаціями, а також безкоштовне надання коштів жіночої гігієни в деяких установах. Конституційний суд Іспанії підтвердив, що аборт можливий до 22 тижня вагітності у разі загрози здоров’ю або життю жінки.

У Португалії у січні 2025 року парламент обговорював пропозиції щодо зміни закону про аборти, зокрема щодо продовження легального терміну для проведення процедури, проте всі поправки були відхилені. Це рішення підтримала Постійна рада Конференції єпископів Португалії, що відображає обмеження, що зберігаються, і консервативний підхід до питань абортів у країні.

10 найкращих сайтів пошуку роботи в Польщі

Роль суду у вирішенні питань про аборти

• У Польщі питання щодо допустимості аборту часто вирішує Конституційний суд. У 2020 році суд заборонив аборти через важкі вади плоду, що фактично посилило закон.
• В інших країнах ЄС судові органи можуть розглядати окремі випадки, особливо якщо йдеться про спірні медичні чи етичні питання, однак у більшості держав законодавство чітко регулює терміни та підстави для аборту.
• У Великобританії та Франції судові рішення відіграють меншу роль, оскільки законодавство вже досить ліберальне та закріплене на рівні парламенту чи конституції.

У ЄС ситуація з абортами неоднорідна:

• Більшість країн дозволяють аборти на ранніх термінах (до 12 тижнів) з деякими винятками.
• Франція стала першою державою, яка закріпила право на аборт у Конституції.
• Польща та Мальта мають жорсткі обмеження, де аборти дозволені лише у виняткових випадках або повністю заборонені.
• Судові органи, особливо у Польщі, відіграють ключову роль у визначенні меж допустимості абортів.

Європарламент закликає до визнання права на аборт основним правом людини та до декриміналізації абортів у країнах з жорсткими обмеженнями, але для цього потрібна одностайна згода всіх країн ЄС, що поки що малоймовірно.

Oleksii Halitskyi