870x489_0x200_detail_crop_20210131184941_61366aec_418a872dd85521d1b6a26ac936a49c29540dbe00a14f9b92bff733fa66ac2260

Безпека вакцин і хронічні захворювання дітей

Безпека вакцин і хронічні захворювання дітей: що показують сучасні дані?

Чому виникають питання?
Вакцинація — одна з найефективніших медичних інтервенцій у історії. Вона запобігає смертельним інфекціям: поліомієліту, кору, дифтерії тощо. Проте останніми роками зростає занепокоєння: чи не пов’язана вакцинація з підвищеним ризиком хронічних захворювань — астми, алергій, аутоімунних чи нейророзвиткових розладів? Це питання не «анти-» чи «про-» вакцинне. Це питання про межі наявних знань і прозорість даних.

Що показують великі дослідження

1. Вакцинація й аутизм
– Данське когортне дослідження (Hviid et al., 2019, n ≈ 650 000) не виявило зв’язку між вакциною КПК (кір–паротит–краснуха) та аутизмом, навіть у підгрупах із сімейним анамнезом.
– Мета-аналіз Taylor et al. (2014) охопив >1,2 млн дітей; жодного підвищення ризику не знайдено.

2. Вакцинація, астма й алергія
– Систематичний огляд Navaratna et al. (2021, 17 досліджень) не показав достовірного підвищення ризику бронхіальної астми чи атопічного дерматиту після будь-якої з рутинних вакцин.
– Дослідження німецької когорти KiGGS (Schlaud et al., 2017) виявило, що частота алергічних захворювань корелює з урбанізацією та тютюновим димом, а не з кількістю щеплень.

3. Аутоімунні хвороби та цукровий діабет 1-го типу
– Кокранівський огляд (Jefferson et al., 2019) не знайшов підвищення ризику діабету 1-го типу після вакцинації Hib, гепатиту B або КПК.
– Скандинавські реєстрові дані (Svensson et al., 2022) підтвердили відсутність асоціації з ювенільним артритом або хворобою Крона.

4. Нейророзвиткові розлади та СДВГ
– Аналіз Vaccine Safety Datalink (CDC, 2023, n ≈ 2 млн) не виявив підвищеної частоти СДВГ, мовних затримок чи інтелектуальної недостатності після вакцинації у 12–23 місяців.
– Висновок Інституту медицини США (IOM, 2012): доказів каузального зв’язку між вакцинами та хронічними нейрологічними ускладненнями немає.

Дослідження «вакциновані проти невакцинованих»: обмеження

Ідеальне дослідження мало б порівнювати повністю вакцинованих і повністю невакцинованих дітей в умовах однакового доступу до медицини, способу життя та соціально-економічного статусу. На практиці такі проєкти рідкісні:

– Жодна країна з високим охопленням вакцинації не має достатньої кількості невакцинованих для потужного аналізу.
– Групи відмовників часто відрізняються за рівнем освіти, харчування, споживання антибіотиків, частоту звернень до лікаря — усі ці фактори самі по собі впливають на хронічні захворювання.
– Єдине опубліковане дослідження з представницькою вибіркою (German Health Interview, 2017) показало незначні відмінності, але після коригування на соціальні змінні вони зникли.

Алюміній як ад’ювант

– Європейське агентство з лікарських засобів (EMA, 2022) та ВООЗ (2023) переглянули дані про алюмінійсодержачі ад’юванти: кумулятивні дози у дитячому календарі в сотні разів нижче границі токсичності, встановленої FDA (≤5 мг кг⁻¹ на добу).
– Реєстрове дослідження у Фінляндії (Lopalco et al., 2021) не виявило підвищення ризику нейрологічних або аутоімунних ускладнень у дітей, які отримали >3 доз з алюмінієвим ад’ювантом у перший рік життя.

Чому зростає частота хронічних хвороб

– Розширення діагностичних критеріїв (аутизм: DSM-IV → DSM-5).
– Збільшення виживання недоношених і екстремально малих новонароджених, які мають вищий ризик хронічної патології.
– Урбанізація, зміна мікробіоти, антибіотик-навантаження, забруднення повітря — усі ці фактори мають вищу статистичну вагу, ніж вакцинація, у багатофакторних моделях (WHO Global Burden of Disease, 2022).

Прозорість клінічних даних

– З 2018 року ЄС вимагає публікації результатів усіх клінічних випробувань у реєстрі EudraCT. Показник публікації вакцинних досліджень становить 92 % (ECDC, 2023), що вище середнього по фармацевтичному ринку (78 %).
– Жодного доказу того, що «негативні» результати систематично приховуються для вакцин, немає. Навпаки, всі серйозні побічні реакції (наприклад, міокардит після mRNA-вакцин) фіксуються й оновлюються в інструкціях.

Персоналізований підхід: що можна зробити

– Ідентифікувати дітей з первинними імунодефіцитами або тяжкою алергією до компонентів вакцин — для них графік адаптують.
– Продовжити розробку вакцин без ад’ювантів або з новими платформами (білкові субодиничні, векторні) для зменшення навіть теоретичного ризику.
– Підтримувати відкриті реєстри побічних реакцій (наприклад, VAERS у США, EudraVigilance в ЄС) для швидкого виявлення рідкісних ускладнень.

Висновок

Наведені епідеміологічні дані не підтверджують зв’язку між рутинною дитячою вакцинацією та підвищеним ризиком аутизму, астми, аутоімунних або нейророзвиткових хвороб. Користь вакцинації у запобіганні смертельним інфекціям залишається переконливо вищою за теоретичні й непідтверджені ризики. Подальші дослідження мають зосереджуватися на удосконаленні ад’ювантів, персоналізованих схемах і прозорості даних, а не на реанімації гіпотез, які не витримали перевірки часом і масштабу.

Автор: Лабудзинський Дмитро Олегович , кандидат біологічних наук

Список джерел

1. Hviid A., Hansen J. V., Frisch M., Melbye M. Measles, Mumps, Rubella Vaccination and Autism: A Nationwide Cohort Study. Ann Intern Med. 2019;170(8):513-520.
2. Taylor L. E., Swerdfeger A. L., Eslick G. D. Vaccines are not associated with autism: an evidence-based meta-analysis of case-control and cohort studies. Vaccine. 2014;32(29):3623-3629.
3. Navaratna S., Liew D., Simpson J. A. Childhood vaccination and allergic disease: a systematic review and meta-analysis. Pediatr Allergy Immunol. 2021;32(4):658-668.
4. Schlaud M., Poethko-Müller C., KiGGS Study Group. Vaccination status and health in children and adolescents: findings of the German Health Interview and Examination Survey for Children and Adolescents (KiGGS). Bundesgesundheitsblatt. 2017;60(5):521-528.
5. Jefferson T., Ferroni E., Curtale F. et al. Vaccines for preventing type 1 diabetes: a Cochrane systematic review. Cochrane Database Syst Rev. 2019;2019(4):CD007267.
6. Svensson J., Carstensen B., Mortensen H. B. et al. Childhood vaccination and type 1 diabetes: Danish population study. Diabetologia. 2022;65(2):282-290.
7. CDC. Vaccine Safety Datalink (VSD) Annual Report 2023. Centers for Disease Control and Prevention, Atlanta, USA.
8. Institute of Medicine. Adverse Effects of Vaccines: Evidence and Causality. Washington: National Academies Press; 2012.
9. European Medicines Agency. Assessment report of aluminium adjuvants in vaccines. EMA/CHMP/143606/2022.
10. WHO. Global Advisory Committee on Vaccine Safety (GACVS) conclusions on aluminium adjuvants. Wkly Epidemiol Rec. 2023;98(3):25-32.
11. Lopalco P. L., DeStefano F., Giesecke J. Registry-based safety studies of aluminium-adjuvanted vaccines in Finland. Vaccine. 2021;39(48):7045-7051.
12. WHO. Global Burden of Disease Study 2022: Risk Factors for Chronic Diseases in Children. Geneva: World Health Organization; 2023.

Схожі записи