У 2024–2025 роках банківські шахраї у Польщі активніше використовують онлайн-банкінг, мобільні платежі та соціальні мережі. Вони маскуються під банки, кур’єрські служби, знайомих у Messenger або «вигідні інвестиційні платформи».
Нижче пояснюємо, як працюють найбільш популярні схеми, та на що звертати увагу, щоб не втратити гроші.

1. Класичний фішинг під виглядом банку або державної установи

Найпоширеніший метод — це фішинг, коли шахраї видають себе за працівників банку
або контролюючого органу. Людина отримує лист, SMS чи повідомлення у месенджері з текстом на кшталт:

• «Ваш рахунок буде заблокований, якщо ви не підтвердите дані»
• «Потрібно оновити ліміти/налаштування безпеки»
• «Сталася підозріла операція, введіть дані для верифікації»

У повідомленні завжди є посилання нібито на сайт банку. Насправді це підроблена сторінка,
де жертву просять ввести логін, пароль, коди з SMS, іноді навіть повні реквізити картки.
Після цього шахраї отримують доступ до рахунку та одразу переказують кошти.

На що звернути увагу

• Підозрілі домени (зайві літери, дивні закінчення, орфографічні помилки в адресі сайту).
• Тиск часу: «негайно», «протягом 15 хвилин», «інакше рахунок буде заблокований».
• Прохання ввести логін і пароль не на офіційному сайті, а через посилання з SMS чи email.

Важливо: польські банки не просять надсилати логін, пароль або коди авторизації через посилання з SMS чи листів.

2. Smishing: шахрайські SMS про доставку, податки, штрафи

Окремий вид фішингу — smishing, тобто шахрайство через SMS.
Повідомлення часто виглядають як інфо від:

• банку або платіжної системи;
• кур’єрської служби (DHL, InPost тощо);
• податкового органу чи поліції;
• мобільного оператора.

Людині пишуть, що треба доплатити за доставку, сплатити штраф, «активувати» карту чи акаунт.
Посилання веде на фейковий сайт, де потрібно ввести дані картки або логін до банкінгу.
Інколи такі SMS встановлюють шкідливі додатки, які перехоплюють коди з банку.

Як захиститися від smishing

• Не клацати по посиланнях із SMS від невідомих відправників.
• Самостійно зайти в офіційний додаток банку або відкрити сайт, ввівши адресу вручну.
• Перевіряти інформацію через гарячу лінію банку чи кур’єрської служби.

3. Шахрайство з BLIK-кодами та мобільними переказами

У Польщі дуже популярна система миттєвих платежів BLIK.
Це зручно, але й відкриває простір для шахраїв. Схема зазвичай виглядає так:

1. Жертві пише «знайомий» у Messenger, WhatsApp, на Facebook чи Instagram.
2. Просить терміново позичити гроші через BLIK, бо «карта не працює», «стояв у черзі в магазині», «треба швидко заплатити рахунок».
3. Людина, не перевіривши, відправляє BLIK-код.
4. Шахрай одразу знімає гроші в банкоматі або робить покупку.

Насправді акаунт «друга» зламаний, або шахрай створив фейковий профіль із його фотографіями.
Інша варіація: шахрай дзвонить, представляється банком і просить продиктувати BLIK-код
«для скасування підозрілої операції» — насправді підтверджує виведення грошей.

Читайте також  Знайомства в Інтернеті: спецслужби, романтичні шахраї та крадіжка даних

Правило безпеки для BLIK

• Ніколи не давайте BLIK-код по телефону, у месенджері чи email.
• Якщо просить «друг» — перед відправленням грошей обов’язково зателефонуйте йому особисто.
• Пам’ятайте: банк не просить клієнтів генерувати BLIK-код «для безпеки» чи «для відміни транзакції».

4. Фейкові інтернет-магазини та «суперпропозиції за 9 злотих»

Ще одна популярна схема — фальшиві інтернет-магазини або «акції» в соцмережах.
Людині показують рекламу з дуже вигідною пропозицією:

• дорожні валізи, електроніка, брендові речі за 9–29 злотих;
• неймовірні знижки «тільки сьогодні»;
• лотереї, розіграші, подарункові картки.

Після переходу на сайт користувача просять ввести дані картки або прив’язати рахунок до
«щомісячного членства». В результаті:

• товар взагалі не надходить;
• з картки регулярно списують невеликі суми, які важко помітити одразу;
• дані картки потрапляють до шахраїв і використовуються в інших операціях.

Як розпізнати фейковий магазин

• Немає реальних контактних даних: адреси, NIP, REGON, повної назви фірми.
• Домен зареєстрований зовсім недавно, немає відгуків, сайт виглядає шаблонно.
• Оплата можлива тільки карткою, немає опції «наложений платіж» або безпечних платіжних платформ.

5. Інвестиційні та «криптовалютні» шахрайства

У 2024–2025 роках у Польщі зростає кількість інвестиційних шахрайств.
Це підроблені платформи з обіцянками «швидкого заробітку» на акціях, криптовалюті,
форексі чи нерухомості. Схема приблизно така:

1. Людина бачить рекламу в соцмережах або отримує дзвінок «від інвестиційного консультанта».
2. Їй показують красивий сайт, графіки доходів, підроблені логотипи відомих банків чи брокерів.
3. Просять внести перший депозит, наприклад 250–500 євро.
4. У «кабінеті» показують фейковий прибуток, заохочуючи вкладати більше.
5. Коли клієнт хоче вивести гроші, починаються «технічні проблеми», додаткові комісії або зв’язок просто зникає.

Чим довше людина вірить у прибуток, тим більше грошей вона втрачає.
Такі платформи часто розміщуються за межами ЄС, тому повернути кошти практично нереально.

Ознаки інвестиційного шахрайства

• Гарантований високий дохід без ризику.
• Тиск часу: «пропозиція тільки сьогодні», «залишилося 2 місця».
• Відсутність прозорих даних про компанію, ліцензію, країну реєстрації.
• Пропозиція встановити програму віддаленого доступу до комп’ютера (AnyDesk, TeamViewer тощо).

6. Як шахраї відмивають гроші після крадіжки

Після того, як шахраї отримали доступ до рахунку або картки, вони намагаються
максимально швидко вивести кошти, щоб банк не встиг зупинити операції.
Для цього використовують:

• ланцюжки переказів через декілька платіжних сервісів;
• рахунки на підставних осіб;
• обмін криптовалюти та інші «сірі» фінансові майданчики;
• покупку дорогих товарів, які потім перепродають за готівку.

Чим більше ланок у такому ланцюжку, тим складніше банкам і поліції відстежити гроші і повернути їх клієнту.

7. Як захистити себе в Польщі: практичні поради

Перевірка повідомлень від банку

• Не відкривайте підозрілі посилання з SMS, email або месенджерів.
• Завжди входьте в онлайн-банкінг через офіційну адресу сайту або офіційний мобільний додаток.
• Перевіряйте відправника: справжні листи банку приходять з офіційного домену, а не з безкоштовних поштових сервісів.

Безпечне використання картки та BLIK

Нікому не повідомляйте PIN, CVV-код, коди з SMS та BLIK-коди.

Встановіть повідомлення про всі транзакції (SMS, push-повідомлення).

Регулярно перевіряйте історію операцій у своєму банкінгу.

Обережність в інтернеті

Не купуйте в інтернет-магазинах, про які нічого не відомо, без контактних даних і реєстрації фірми.

Скептично ставтеся до «безкоштовних» призів, лотерей і надто великих знижок.

Не встановлюйте додатки з невідомих джерел, особливо якщо вони запитують доступ до SMS або банкінгу.

Що робити, якщо ви підозрюєте шахрайство

Негайно заблокуйте картку або рахунок через додаток чи гарячу лінію банку.

Повідомте банк про підозрілу операцію та подайте офіційну скаргу.

Зверніться до поліції у Польщі (Policja) і збережіть усі докази: скриншоти, SMS, email.

Якщо ви переказали гроші шахрайській компанії, зберіть усю документацію та зверніться за консультацією до юриста або організацій, що допомагають жертвам кіберзлочинів.