Позбавлення громадянських прав: 1937 рік повертається до Росії?
Теги: релоканти, Росія, громадянські права, Польща, ЄС
Російська влада готується запровадити інститут «тимчасового позбавлення громадянських прав» — механізм, який де-факто перетворює громадян РФ, що виїхали за кордон, на людей другого сорту. Під удар потраплять передусім чоловіки призовного віку, які відмовилися виконувати вимоги держави — вимоги, що самі по собі багато юристів кваліфікують як незаконні.
Хто потрапить під санкції
Згідно із заявою Олександра Бастрикіна поправками, реєстр «неблагонадійних» громадян вестиме Генеральна прокуратура РФ. Насамперед обмеження торкнуться тих, хто залишив Росію і, за версією влади, «переховується» від кримінального або адміністративного переслідування. Серед них — десятки тисяч росіян, які осіли в Польщі та інших країнах ЄС після лютого 2022 року. Ці міри почнуть вводити з 1 березня 2026 року.
На практиці це означає: закриття банківських рахунків, відмову в консульському обслуговуванні, відмова у зміні громадянського стану, блокування будь-яких державних послуг. Людина формально залишається громадянином Росії — але втрачає більшість прав, які це громадянство надає. Не менш тривожним є наступний крок: влада анонсувала поширення подібних санкцій на «неблагонадійних громадян», які перебувають безпосередньо на території самої Росії.
Відлуння тридцять сьомого
Юристи та історики в один голос проводять паралель із радянською практикою «позбавленців» — громадян, уражених у правах за класовою або політичною ознакою у 1920–30-ті роки. Пік цієї системи припав на 1937–1938 роки, коли адміністративний розсуд влади визначав, хто гідний називатися повноправним членом суспільства.
З точки зору міжнародного права подібні заходи грубо порушують Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, учасником якого Росія формально залишається. Стаття 12 Пакту гарантує кожному право залишати власну країну. Позбавлення консульського захисту за реалізацію цього права — пряме порушення зобов’язань держави перед власними громадянами.
Реакція Польщі та ЄС
Варшава, що прийняла одну з найбільших російськомовних спільнот релокантів у Європі, навряд чи залишиться осторонь. Польські правозахисники вже звертали увагу на те, що тиск Москви на громадян РФ за кордоном створює ризики і для країн-реципієнтів — зокрема, провокує вразливість людей, позбавлених документів і банківського доступу.
На рівні ЄС логічною відповіддю стане розширення механізмів тимчасового захисту та спрощення доступу до посвідки на проживання для тих, хто опиниться під дією російських санкцій. Європейський парламент неодноразово закликав держави-члени розглядати ухилення від участі в агресивній війні як підставу для гуманітарного захисту. Запровадження Москвою реєстру «неблагонадійних» може стати додатковим аргументом для формалізації цієї позиції.
Висновок
«Тимчасове позбавлення в правах» — евфемізм, за яким стоїть стара як світ логіка: держава карає громадян не за конкретні злочини, а за інакомислення та небажання брати участь у політиці влади. Історія знає, чим закінчуються подібні експерименти. Для тисяч росіян у Польщі це — не абстрактна історія, а особиста загроза вже сьогодні.
Аналітик і автор матеріалів про життя та роботу в Польщі. Понад 10 років проживає в країні та спеціалізується на темах міграції, податків і трудового права.
У своїх публікаціях пояснює складні юридичні та соціальні питання простою та зрозумілою мовою для російськомовної аудиторії. Використовує офіційні польські джерела (gov.pl, ZUS, Urząd Skarbowy), а також дані державних і міжнародних організацій.
