Нинішні парламентські вибори у сусідній Польщі можна сміливо назвати історичними, пише Європейська правда.  У Польщі ще не було такого, щоби одна партія керувала Сеймом три скликання поспіль. Згідно з даними екзитполів, PiS підтримали 43,6% виборців, що дозволяє отримати у Сеймі 239 мандатів із 460. Це означає збереження нинішнього курсу польського уряду – з усіма плюсами та мінусами.

Серед плюсів варто назвати чітку позицію Польщі в україно-російському конфлікті, у питанні накладання санкції проти РФ та протистояння енергетичній експансії Росії на кшталт “Північного потоку-2”.

Ще один плюс – військова співпраця з Україною та підтримка нашого шляху до членства у НАТО та ЄС.Достатньо згадати затяжну суперечку на історичні теми, які раптом стали домінувати у відносинах двох країн. Цей конфлікт досі не вичерпаний, навіть попри пом’якшення позиції Києва позиції зі зміною президента Порошенка на Зеленського.

При цьому польська сторона вже дала зрозуміти, що не трактує українські поступки, зокрема зняття мораторію з ексгумаційних робіт, як привід робити зустрічні кроки в бік Києва у питаннях історичної політики.

Ще одна зона ризику для України випливає з того, що Польща увійшла у гострий конфлікт із ЄС з багатьох питань. Передусім – із Німеччиною, вимагаючи від останньої репарації за збитки часів Другої світової. Довіри Брюсселя до Варшави не додала й судова реформа, яка мала поставити суддів де-факто під контроль міністра юстиції. Останні зміни у PiS намагалися подати як останній крок процесу декомунізації, втім у ЄС побачили в цьому загрозу демократії.

Всі ключові міністри, в тому числі прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, скоріш за все, збережуть свої посади.

Сенсацією минулих виборів, що відбулися 4 роки тому, стало третє місце популістської партії Kukiz’15 із майже 9% підтримки. Ця партія протягом минулого скликання суттєво попсувала українсько-польські відносини: саме її представник ініціював норми законодавства щодо “криміналізації згадок про УПА”, які були згодом скасовані Конституційним судом.

Втім, тоді експерти говорили, що найгіршого вдалося уникнути – партія KORWIN скандального євродепутата Януша Корвіна-Мікке (внесеного Україною у чорний список за неодноразове відвідування анексованого Криму) взяла 4,76%, не подолала прохідний бар’єр та залишилася поза парламентом.

Тепер ситуація змінилася на гірше. Януш Корвін-Мікке святкує перемогу.

На цих виборах навколо його партії був утворений блок ультраправих партій Конфедерація, який суттєво перевищив прогнози усіх передвиборчих опитувань. Швидше за все блок подолає виборчий бар’єр та отримає орієнтовно 13 мандатів у Сеймі.

У парламент також проходять і частина депутатів Kukiz’15. Повторити старий тріумф вони були не в змозі, тому пішли на вибори у блоці із Польською селянською партією, яку також не назвеш дружньою до України.

Остання, до речі, за останні місяці суттєво радикалізувала свої заяви. Зокрема, за тиждень до виборів лідер партії Владислав Косяняк-Камиш заявив про необхідність повернення польської агропродукції на російський ринок — заради чого варто зняти із РФ економічні санкції, залишивши лише політичні.

За даними екзитполів, блок “селян” та Kukiz’15 може отримати 30 мандатів.

А отже – у новому Сеймі “друзі Путіна” матимуть сумарно більш ніж 40 депутатських мандатів.

Зокрема, цілком ймовірним можуть бути ініціативи встановлення бар’єрів проти українського експорту (його зростання турбує польських аграріїв), або появи нових “історичних ультиматумів” на адресу України.

Єдине досягнення колись потужної “Громадянської платформи” – те, що за останні 4 роки їй вдалося запобігти конкуренції на ліберальному полі. Партія “Новочесна”, одне з відкриттів минулих виборів, швидко втратила рейтинги, і зрештою була вимушена влитися у коаліційне об’єднання під парасолькою “платформи”.

Втім, створений блок “Громадянська коаліція” на цих виборах разом отримав лише 131 мандат. Якщо цей показник збережеться після підрахунку голосів, то це означатиме, що вони отримали на 7 місць менше, аніж на минулих виборах самотужки взяла сама “платформа”.

В цьому контексті цікавим є повернення до Сейму “лівих”, в особі яких PiS отримав небезпечного конкурента в соціальній сфері. Блок партій “Лівиця” отримає, за попередніми підрахунками, 46 мандатів, заводячи до парламенту низку молодих та яскравих політиків. Невипадково “Лівиці” вдалося добрати голоси у великих містах, де традиційно мешкав електорат “Громадянської платформи”.