Майже 70% працевлаштованих біженців з України можуть послуговуватися українською мовою на роботі в Польщі. Такий  високий  показник  пояснюється результатом багаторічної  традиції  працевлаштування  українських громадян у   Польщі   та   забезпечення   можливості їхнього   професійного   розвитку.   Ключову   роль у  цьому  відіграють  українські  громадяни  на  керівних посадах, які вільно володіють польською і українською мовами,  а  отже  забезпечують  ефективну  комунікацію між  польськими   роботодавцями   та   працівниками з України.  Про це повідомляють експерти Міграційної платформи EWL. 

«Наше дослідження портрету та намірів працевлаштованих біженців з України показало, що більшість українців (майже 80%) ніколи не працювали у країні перебування до повномасштабного вторгнення та не говорять її мовою. Можливість спілкуватися рідною мовою на роботі значно полегшує психологічний комфорт для українців, які хочуть працювати у Польщі та інших країнах ЄС»,  – твердить Міхаліна Сєлевич, директорка з питань міжнародного розвитку Міграційної платформи EWL. 

У Німеччині відсоток біженців з України, які використовують українську мову на роботі, у понад чотири рази менший (16%). Про це свідчать дані дослідження “Біженці з України – професійна активізація в Польщі і Німеччині”, проведене у липні Міграційною платформою EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету. 55% біженців не знають німецької мови, що є бар’єром для їхнього працевлаштування. 

Натомість,  кожен  другий  працевлаштований біженець  у  Німеччині (53%) заявляє про знання англійської мови принаймні на комунікативному рівні. Це може бути пов’язано зі значною часткою працевлаштування молоді (16%) у віці 18–25 років в цій країні. У Польщі англійською говорять 33% біженців з України.

«Проте у Німеччині усе більше роботодавців почали використовувати «польську систему працевлаштування» і пропонують роботу для українців, де не вимагають знання німецької мови. Той із громадян України на підприємстві, хто знає німецьку,  стає «комунікатором» між земляками і роботодавцем. Водночас українці розуміють, що у майбутньому мова відкриває можливості для кар’єрного росту і більшого вибору вакансій, тому вчать місцеву мову», – розповідає Міхаліна Сєлевич.  

За її словами, в обох країнах організовано безліч безкоштовних курсів для українських біженців від держави та громадських організацій. Понад половина   респондентів   (54%)   у Польщі підтверджують, що вже  вивчають  польську  мову,  а  28%  готові її  вчити.   Більше  половини  респондентів (57%) у  Німеччині вказують,  що вивчають  німецьку  мову.  Приблизно 39%  людей  зізнаються,  що  не  хочуть  і  не  мають наміру  вивчати  цю  мову. Це може  бути  пов’язано з побоюванням  труднощів  з  її  засвоєнням або  з  коротким  часом  перебування  біженців у Німеччині.

Майже половина (48%) біженців, які працюють в обох країнах,  мають  намір  залишитися  на  довший  період, як мінімум на один рік після закінчення війни.