Параліч країни, величезні замети та низькі температури. Така була зима століття в Польщі XX віку.
Зима століття – так зазвичай говорять в Польщі про рубіж 1978 і 1979 років. Не дивно, адже та зима була виключно сніжною та морозною, хоча й не рекордною. Більше того, снігопад був настільки сильним, що в кількох провінціях оголосили стан стихійного лиха.
Зима 1978 і 1979 років запам’яталася багатьом як дуже сніжна і люта. Снігопад був настільки сильним, що більшу частину країни фактично паралізувало. Залізничні колії та труби тріщали та їх рвало від морозу, а автобуси якщо десь і їздили, то виключно по виритих у снігу тунелях.
Проблеми з опаленням
Оскільки вугілля не могло потрапити на ТЕЦ, почалася так звана системна катастрофа. Переохолоджені від сильних морозів труби та запірна арматура крізь виходили з ладу там, де не було носіїв чи джерел тепла. Багато підприємств зазнали нечуваних руйнувань, постраждали не тільки промислові виробники, а й сільськогосподарська галузь.
Надходження морозної повітряної маси з півночі почалося в ніч з 29 на 30 грудня 1978 року. В результаті дощ почав посилюватися, замерзати крижаною корою і перейшов у сильний сніг. Це супроводжувалося сильним вітром, який спричинив швидке утворення гігантських снігових заметів.
З початку 1979 року Польща була майже повністю паралізована нечуваною для Польщі температурою до -40 градусів і величезною кількістю снігу.
1 січня 1979 в Гданському воєводстві введено режим стихійного лиха
– Люті хуртовини, хуртовини та люті морози. Зима розпочала атаку на півночі, з Сувалків, Гданська та Щецина, рухаючись углиб країни. Поривчастий вітер засипав снігом дороги та залізниці. Комунікація майже повністю паралізована… – повідомляв голос за кадром польської кінохроніки від 1 січня 1979 року.
Холодний погодний фронт рухався на південь країни, принісши хуртовини та різке зниження температури в більшість регіонів. Варто зазначити, що в багатьох місцях був зафіксований великий сніговий покрив — 84 см у Сувалках (16 лютого 1979 року), 70 см у Варшаві (31 січня 1979 року) або 53 см у Щецині (19 лютого 1979 року).
Параліч транспорту означав, що в наступні дні відчувався дефіцит енергоресурсів. Вугілля не могло вчасно потрапити на ТЕЦ, тому що від морозу тріщали залізничні колії і промерзали стрілки. Для розморожування залізниць і доріг була негайно направлена армія, оснащена важкою технікою.
Звичайно, у багатьох містах громадський транспорт практично не працював, але траплялося, що автобуси їздили через вириті в снігу тунелі. Також було важко добиратися з міста в місто, тому багато людей були змушені залишатися та таборувати на залізничних та автобусних станціях.
Пасажирський потяг, який прямував із Кельце до Катовіце, застряг у снігових заметах поблизу Чаршниці. На шість годин пізніше розкладу потяг, який прямував до Варшави з Відня через Прагу, прибув на кордон, писала Gazeta Krakowska на початку лютого 1979 року.
Через складну ситуацію тодішній міністр освіти та виховання Єжи Куберський вирішив призупинити повернення дітей та молоді із зимових таборів.
«Збої в залізничному та автомобільному сполученні змусили міністра освіти та виховання призупинити повернення молоді, яка перебувала в зимових таборах. У Новосондецькому воєводстві понад 1,3 тисячі дівчат і хлопців з різних куточків країни перебували на подовжених канікулах. Їхній виїзд стане можливим лише за кілька днів, коли будуть подолані наслідки чергової атаки зими», – повідомляла Gazeta Krakowska.
Вибух газу у Варшаві
Варто зазначити, що дуже низькі температури та промерзання ґрунту були непрямими причинами вибуху газу в Rotonda PKO у Варшаві, який стався 15 лютого 1979 року.
Існує теорія, яка стверджує, що то був терористичний акт, зорганізований за вказівкою Москви, наче щоб “схаменити поляків” за жвавий економічний розвиток у порівнянні з СРСР. Дійсно, багато інформації в радянських газетах було надано само цей “техногенній катастрофі” як приклад невмілого державного керування при “відході від принципів соціалізму”.
Вже 15 лютого 1979 варшав’яни, та й поляки загалом, звикли до тої «зими століття», що тривала вже півтора місяця. Похмурий морозний день не відрізнявся від попередніх: опівдні в Ротонді PKO зібралося близько 300 клієнтів, яких обслуговували 170 співробітників варшавського банку.
О 12:37, за 23 хвилини до закінчення першої зміни в банку, пролунав вибух. Свідки розповідали, що скляна шайба Ротонди просто луснула, як мильна бульбашка. Сама конструкція будівлі сприяла збільшенню кількості жертв. Вниз впали бетонні перекриття другого поверху, провалилася підлога нижнього рівня, а скло і метал, яких було надміру, перетворилися, по суті, на шрапнель.
Рятувальні служби прибули швидко: у центрі міста вулиці на той час більш-менш розчистили, але останню живу людину в завалах, що утворилися, знайшли через три години після трагедії. Протягом наступного тижня, доки тривало розбирання Ротонди, рятувальники діставали з її руїн лише тіла загиблих. У тій катастрофі загинули 49 людей.
Матеріал створений завдяки співпраці з Національним цифровим архівом Польщі, місія якого – будувати сучасне суспільство з усвідомленням свого минулого. NAC збирає, зберігає та ділиться фотографіями, звукозаписами та відео.
Оцифровані фотографії з історії Польщі можна переглянути на nac.gov.pl
Джерела: Gazeta Krakowska, Gazeta Wrocławska, ONET.PL, Wikipedia
