Якщо робітник, працюючи на підприємстві, вчинив помилку, яка призвела до шкоди для підприємства або третіх осіб, то підприємство може звернутися до суду з позовом про компенсацію за заподіяну шкоду.

Ненавмисна шкода

Підприємство може використати свої страхові поліси для відшкодування заподіяної шкоди. Також можливо домовитися з працівником про відшкодування заподіяної шкоди шляхом добровільної компенсації, якщо це можливо, але максимальна сума відшкодування не може становити 3-місячного заробітку працівника.

На даний момент це прописано не безпосередньо, але випливає із двох статей Трудового кодексу.

Відповідно до art.119 k.p.:

Компенсація за шкоду визначається у розмірі заподіяної шкоди, але не може перевищувати розмір тримісячної винагороди, яка належить працівникові в день заподіяння шкоди.

Як бачите, тут немає жодного слова про навмисність дії. Однак існує і art.122 k.p., що вказує, що збитки, завдані навмисно (навмисне) повинні бути компенсовані працівником повністю.

З цього випливає, що стаття 119 регулює випадки ненавмисних (ненавмисних) збитків і, повторимося, він не може становити більше трьох зарплат співробітника, якими вони були на момент заподіяння цієї шкоди.

Приклад 1. Працівник отримує 3000 злотих на місяць. Збитки, які він завдав роботодавцю (з доведеною виною та сумою) складає 20000 злотих. Підтвердити намір дій роботодавець не може. Відповідно, сума компенсації з працівника становитиме не більше 9000 злотих (3 х 3000 = 9000). Інші 11000 роботодавцю доведеться взяти на себе.

Угода про визнання провини

Щодо угоди про компенсацію збитків існує окрема стаття кодексу.

§1 art.121 k.p.:

Якщо шкода відшкодовується на підставі угоди між роботодавцем та працівником, розмір компенсації може бути зменшений з урахуванням усіх обставин справи, зокрема ступеня провини працівника та його ставлення до службових обов’язків.

Тобто це означає:

• Сам факт можливості укладання такої угоди.
• Зазначена в угоді компенсація може бути меншою за фактично завдані збитки.
• Підставою зниження вартості компенсації є ступінь провини та інші обставини, тобто. сума визначається внаслідок домовленості.

Підкреслимо, йдеться про погоджену обома сторонами угоду, а не про односторонній наказ, розпорядження тощо. У разі незгоди працівник не зобов’язаний таку угоду підписувати.

Колективна відповідальність

Це специфічний вид матеріальної відповідальності, яка може утворитися, як то кажуть, за умовчанням (виявлено кілька винних), але може бути спочатку введена колективним договором. Але ми невипадково поміщаємо їх у розділ про обмеження відповідальності, т.к. всі можливі варіанти передбачають зниження суми компенсації одного працівника.

Art.118 k.p.:

У разі збитків, завданих кількома співробітниками, кожен з них несе відповідальність за частину шкоди залежно від їхнього внеску та ступеня провини. Якщо неможливо визначити ступінь провини та внесок окремих співробітників, вони несуть відповідальність у рівних частках.

У разі існування колективного договору, що регулює і цей аспект, застосовуватимуться норми такої угоди, якщо вони не суперечать законодавству.

Приклад 2. Бригада працівників втратила 10 лопат по 100 злотих кожна. У процесі розгляду з’ясувалося, що один працівник 5 лопат вкрав, а решта 5 зникла внаслідок недбалого ставлення до їх зберігання. 500 злотих (за 5 вкрадені) заплатить той, чия вина доведена. Інші 500 будуть рівномірно розподілені серед усіх членів бригади.

Умисні дії/бездіяльності

Це процес зворотний розглянутому вище ненавмисному збитку.

Відповідно до статті 122 k.p.:

Якщо працівник завдав збитків навмисне, він зобов’язаний компенсувати його повністю.

Нагадаємо, що відповідно до art.116 k.p., доводити провину, а отже й навмисність дій, має роботодавець.

Відповідальність перед третіми особами

Ще один окремий випадок, пов’язаний із ситуацією, коли працівник своїми діями (бездіяльністю) у рамках виконання обов’язків на роботодавця, завдав шкоди третій стороні. В цьому випадку:

Art.120 k.p.:

§1. У разі, якщо працівник завдає шкоди третій особі під час виконання своїх обов’язків, відшкодувати збитки (третій стороні) зобов’язаний роботодавець.
§2. Перед роботодавцем, який відшкодував збитки третій особі, відповідальність несе працівник відповідно до положень цього розділу.

Тобто компенсація виходить двоступінчастою: роботодавець постраждалому, а потім, вважаючи, що така виплата завдала йому шкоди, компенсуватиме цю шкоду з винного працівника.

Приклад 3. Роботодавець відправляє працівника викопати канаву. Однак лопати на виробництві немає і він просить її у сусідньої фірми. Внаслідок дій співробітника лопата ламається і відновленню не підлягає. Вартість лопати її власнику компенсує роботодавець, проте пізніше, якщо доведе вину співробітника, зможе стягнути з нього вартість втрат.

Матеріальна відповідальність працівника за цивільно-правових договорів

Нагадаємо, що лише умова про працю підпорядковується діям Трудового законодавства. Відповідно, все сказане вище стосується лише працівників, які уклали цей тип договору.

Щодо умови злецення, умови про справу та інших цивільно-правових контрактів, то випадки матеріальної відповідальності повинні або бути окремо прописані в таких договорах, або вирішуватись на підставі Громадянського кодексу Польщі, у т.ч. в судовому порядку.