Дев’ятнадцять років тому – 1 травня 2004 року – Польща стала членом Євросоюзу. Мільярдні вливання в економіку поєднувалися за цей час з різними суперечками з Брюсселем, значне зростання ВВП з вигодами, які, на думку деяких експертів, були втрачені.
Якими є результати 19 років членства Польщі в ЄС, з якими труднощами доводилося стикатися і які плани на майбутнє?
У 2004 році Польща разом із Угорщиною, Словаччиною, Словенією, Чехією, Естонією, Литвою, Латвією, Кіпром та Мальтою приєдналася до Європейського союзу. Це було найбільше розширення спільноти історії.
Що отримала Польща від Євросоюзу?
Вступ Польщі до ЄС дав початок програмам фінансування економіки. За даними Міністерства фінансів РП, з 1 травня 2004 року до кінця березня 2023 року до Польщі з фондів Євросоюзу було переведено понад 235 мільярдів євро:
- За політикою згуртування (Polityki Spójności) отримано 153 мільярди євро.
- На розвиток сільського господарства – 74 мільярди євро.
- Інші програми становили близько 8 мільярдів євро.
- Водночас Польща внесла понад 78 мільярдів євро до загального бюджету ЄС.
- Таким чином, загальний баланс за 19 років членства в ЄС склав понад 157 мільярдів євро.
Чи могло бути більше коштів?
Експерти вважають, що грошей було б більше, якби не суперечка про верховенство права (spór o praworządność) та шахту в Турові. Польща, яка на думку Єврокомісії, не дотримувалася деяких положень ЄС, зазнала певних фінансових покарань з боку ЄС. Наразі це оцінюється у суму близько 600 мільйонів євро.
Польща також може розраховувати на величезні гроші – 76 мільярдів євро – за новим бюджетом ЄС. Однак тут є проблема, т.к. у Брюсселі вважають, що РП продовжує не виконувати кілька вимог, які є основними умовами для перерахування коштів.
Зокрема, комісар з питань згуртованості та реформ ЄС Elisa Ferreira заявляла, що умовою виплати грошей із нового бюджету ЄС є гарантія дотримання положень Хартії основних прав, зокрема щодо незалежності судової влади. За її словами, це найважливіша умова, яку необхідно виконати прямо зараз.
За словами уряду РП, зазначені кошти мають бути отримані, і діалог із Європейською комісією триває. Ефективність цих переговорів буде видно вже наприкінці поточного року, коли Варшава відправить до Брюсселя перші рахунки. Якщо чиновники ЄС визнають, що їхні умови не виконані, вони заблокують переклади.
Є проблеми і із коштами з Фонду реконструкції (відновлення економіки після пандемії: 23,9 мільярда євро субсидій та 11,5 мільярда пільгових кредитів). У ЄС заявляють, що вжитого Польщі все ще недостатньо для отримання грошей. Проблема має вирішуватись внесенням змін до закону про Верховний суд, але зараз президент РП передав його до Конституційного трибуналу, який 30 травня має оцінити відповідність положень конституції. Якщо законопроект буде визнано невідповідним, приплив додаткових мільярдів із ЄС буде заморожений.
Вигоди від загального ринку
Вигоди для польської економіки від членства в ЄС – незаперечні. Більшість експертів, по-різному оцінюючи конкретні цифри, все ж таки погоджуються, що сумарно такий прибуток перевищує грошові надходження від Євросоюзу. Вважається, що вже в найближчій перспективі Польща стане чистим платником до бюджету ЄС.
За розрахунками економістів, ВВП Польщі за ПКС від загального ринку на даний момент на 31% вищий, ніж був би без участі у спільному ринку ЄС – зараз без цього об’єднання ВВП був би на рівні 2014 року.
2021 року ВВП Польщі на душу населення за паритетом купівельної спроможності склав 78% від середнього по ЄС. Для порівняння 1990 року це було 40%, а 2004 року – 50%.
Важливою перевагою участі у європейському ринку є збільшення кількості нових робочих місць. У 2018 році завдяки попиту країн ЄС на польські продукти та послуги в РП налічувалося 3,32 мільйона робочих місць. З 2004 року кількість працівників, діяльність яких залежить від попиту країн ЄС, збільшилась на 1,26 мільйона осіб.
Складності спільного ринку
На думку Єврокомісії, нещодавно загальний ринок отримав досить сильний удар. Деякі країни, зокрема Польща, не впоравшись із напливом українського зерна, вирішили закрити свій кордон для продуктів харчування з України.
Це порушує встановлені норми ЄС, згідно з якими лише Євросоюз має виключне право вести торговельну політику щодо третіх країн. Таким чином, вважають у ЄК, створено небезпечний прецедент, який може підштовхнути інших членів Європейського Союзу до вибіркового застосування права спільноти.
Європейська комісія, усвідомлюючи небезпеку, з якою стикається спільний ринок, закликала до переговорів та вироблення загального підходу. В результаті було досягнуто домовленості, внаслідок якої Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина зобов’язалися відмовитися від прийняття рішень, що суперечать законодавству ЄС.
Майбутнє Європейського Союзу
Європейський Союз у своєму розвитку не стоїть на місці та змінювався за ці 19 років. Було прийнято Лісабонський договір, який розширив повноваження інститутів ЄС. Ще одним важливим кроком стало створення Фонду реконструкції та отримання кредиту для фінансування нового інструменту.
Все вказує на те, що на ЄС чекають і подальші зміни. Суперечки щодо реформи ЄС точаться давно. Домінують голоси, які закликають до більш тісної інтеграції, у тому числі за рахунок відмови від принципу одноголосності під час затвердження ключових питань.
Однак цей момент (відмова від одностайності) деякі бачать і причиною можливої дезінтеграції. Наприклад, професор Artur Nowak-Far, фахівець із європейського права, сказав в інтерв’ю ЗМІ таке:
Я вважаю, що деякі країни ЄС, спостерігаючи за тим, що ухвалення рішень усередині спільноти стає дедалі складнішим, а деякі члени просто не дотримуються закону, в якийсь момент вирішать, що хочуть інтегруватися до вужчої групи. Вони просто скажуть: Ви не хочете з нами співпрацювати? Тоді залишайтеся, а ми продовжимо», — заявив професор, — Це призведе до того, що Союз почне розсипатися і буде створено орган «першого членства» з країн, які бажають глибшої інтеграції. Інші залишаться на «далекій орбіті».
