«Податки платники не завжди усвідомлюють, що розміщення в соціальних мережах приватних фотографій і різної інформації, часто особистого характеру, може мати для них далекосяжні наслідки. Для податкової інспекції це справжня скарбниця знань про діяльність особи, яка їх цікавить.

Податкова збирає інформацію не тільки про те, чим займається платник податків, але й про те, з ким він зустрічається, як часто, чи подорожує і чому, які стосунки встановлює з людьми, чиї фото публікує і так далі. Ми також знаємо, що податкова інспекція почала придивлятися до весілля, щоб перевірити вартість подарунків, подарованих молодятам, і до причастя, щоб перевірити, чи можна стягувати податок з подарунків дитині, яка цим хвастатиметься».

Інформацію про те, що Податкова інспекція РП перевіряє соціальні мережі польських платників податків, підтвердила прес-секретар Wyborcza голови Національної податкової адміністрації Justyna Pasieczyńska:

“Так, ми перевіряємо різну інформацію в соціальних мережах, таких як Facebook, або на торгових порталах”, – відповіла чиновниця.

Проте речниця заявила, що податкова інспекція використовує насамперед т.зв. сигнальну інформацію, тобто. відомості, надані іншими платниками податків, які повідомляють, що, наприклад, у соціальних мережах деяких мешканців Польщі є дані про витрати, що не відповідають їхнім доходам.

«Метою таких дій є виявлення осіб, які ведуть незареєстровану економічну діяльність, але не сплачують податки. Не йдеться про людей, які продають речі один раз, наприклад, з яких виросли їхні діти. А ось люди, які купують такий одяг оптом, а потім все продають, нас можуть зацікавити», – продовжила Justyna Pasieczyńska.

Кого та як перевіряє податковий інспектор?

Доктор Marcin Wojewódka, юрисконсульт Wojewódka i Wspólnicy, наводить приклад людини, яка розмістила фотографії з пляжу на Мальдівах у Facebook. На фотографіях чоловік лежить на шезлонгу та потягує шампанське.

Податкова служба перевірила чоловіка, і з’ясувалося, що він керував компанією та купував квитки на літак із Варшави на Мальдіви та проводив їхню вартість, як витрати компанії. Він стверджував, що поїздка на Мальдіви була діловою поїздкою та призначалася для зустрічі з контрагентами, але Податкова інспекція засумнівалась у цьому та зобов’язала виплатити прострочений податок та пені.

«У ситуації, коли наш світ багато в чому зосереджений у нашому смартфоні, а його еманацією є різні портали чи соціальні мережі, саме тут нас може «вартувати» податкова. Слід наголосити, що подібні дії влади нині не заборонені, тому якщо хтось підставляє себе подібним чином, навряд чи варто дивуватися, що податкова цим користується. Масштаби такого специфічного стеження можуть бути проблемою. Всім рекомендую бути стриманими в публікації інформації про себе в соціальних мережах або в Інтернеті взагалі», – розповів Marcin Wojewódka.

Хто ще може зацікавити податкову?

Наприклад, перукарі, косметологи чи тату-майстри, які просувають свою діяльність у соцмережах та рекламують там послуги (наприклад, розміщують фотографії своїх робіт, відгуки задоволених покупців, показувати свою майстерню чи студію), але офіційно не повідомляють про ведення бізнесу.

Податкова також спрямує своє «зірке око» на IT-фахівця, який створюватиме сайти, хоча у нього не буде зареєстрованого бізнесу, а також на інші випадки, коли очевидний дохід, але немає податків.

У полі зору інтернет-продажу

Як з’ясувалося, Податкову інспекцію Польщі цікавлять і люди, які, маючи зареєстрований бізнес, намагаються (на думку органів) приховати розмір підприємництва, продаючи товари через інтернет. У цьому випадку податкова служба може проаналізувати витрати платника податків та перевірити, чи всі продажі, які він показав у соціальних мережах, покриваються задекларованою виручкою, чи зареєстровані по касі такі продажі, чи отримали покупці чеки.

Але це ще не все. Увагу податкової приверне і платник податків, який поки що показує збитки, але може дозволити собі екзотичний відпочинок чи купівлю розкішних автомобілів.

Чи є інформація із соцмереж доказом?

Відповідно до Податкового кодексу Польщі, все, що може сприяти проясненню справи та не суперечить закону, може бути доказом проти цієї особи. Тож усе, що публікується у соціальних мережах, податкова служба може використати проти платника податків.

Також податківці можуть проводити аналітичну діяльність ще до того, як вони ухвалять офіційне рішення про порушення перевірочних заходів чи податкових розглядів.

«Звичайно, не всяка діяльність платників податків повинна призводити до недоїмки з податків і нести загрозу кримінальній та фіскальній відповідальності, але недотримання умов, приховування джерела доходу або його розміру – безперечно наводять», – каже Przemysław Hinc.

Оригінальний вміст із цього твору можна використовувати згідно з умовами ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 license