Польські фермери протестують проти імпорту зерна. Українці теж, бо Польща блокує його імпорт. Конфлікт розвивається, тому що ми не в змозі його вирішити, пише «Rzeczpospolita». Він зазначає, що по обидва боки кордону йде боротьба інтересів.
Новий варіант зернової кризи. Конфлікт інтересів Польщі та України
Видання зазначає, що зернова криза має нове обличчя. Про масштабну українську блокаду чотирьох прикордонних переходів оголосили дві великі організації: Всеукраїнська аграрна рада та Спілка виробників молока. «І хоча зрештою рух вантажівок був обмежений лише на деякий час і лише на одному переході «Ягодин-Дорогуськ», це свідчить про те, що суперечливі інтереси в сільському господарстві стають яблуком розбрату у відносинах двох країн», – читаємо.
Також нагадується заява Тараса Качка від 12 червня на конференції Міжнародної ради по зерну в Лондоні. Він заявив, що «субсидії, які Польща надала своїм фермерам у відповідь на різке зростання експорту зерна з України, не відповідають правилам Світової організації торгівлі (СОТ)». Заява викликала гучний резонанс, оскільки її підхопило агентство Reuters.
Польський уряд захищається від звинувачень, стверджуючи, що кожна субсидія схвалена ЄС. З початку війни він виділив 13 мільярдів злотих на допомогу польським селянам, ще не всі гроші виплачені.
Зерно – яблуко розбрату або Гра за інтересами
Зернова криза підігріває атмосферу в загалом дуже добрих відносинах між Польщею та Україною. Мене непокоїть те, що українська сторона, яка нас дуже добре зрозуміла, сьогодні висловлюється негативно, критикує польський уряд за допомогу польським фермерам, – сказав міністр сільського господарства Роберт Телюс.
На думку експертів, зростання напруги є результатом гри інтересів по обидва боки кордону. З іншого боку, є потужні холдинги, які можуть тиснути на владу в Києві, тим більше, що заробіток на експорті зерна є важливою складовою фінансів України.
– Холдинги найбільше наполягають на потужній відповіді Польщі. Вони виробляють велику кількість сільськогосподарської продукції і бачать величезний ризик не продати її, – прокоментував проф. Sławomir Kalinowski з IRWiR PAN.
Щоденник підрахував, що в Україні аж 54 відс. сільськогосподарської продукції виробляють понад 180 господарств на площі понад 10 тис. га. га. – Цей конфлікт посилюватиметься, особливо в літній сезон, коли багато зерна. Експортом зерна займаються переважно олігархи, вони мають дуже сильні позиції в Україні, а Польща є найбільшою країною, яка може прийняти їхній експорт. А у нас є порти, – додав проф. Калиновського.
Він нагадує, що Євросоюз, включно з Польщею, пустив зерно з України на свій ринок, сподіваючись, що воно піде транзитом до Африки. Але цього не сталося. І привертає увагу ще один аспект. На його думку, вступ України до Європейського Союзу має бути добре спланованим і підготовленим.
Це може стати величезною проблемою для європейського сільського господарства. Уявіть собі дотації для Спільної аграрної політики, адже Україна теж захоче отримувати дотації, – Калиновський
«Будуть конфліктні інтереси»
А що відбувається по той бік кордону? Rzeczpospolita зазначає, що з польського боку влада бореться за голоси 1,3 мільйона фермерів та їхніх родин перед майбутніми виборами. «Агроунія, присутня на блокаді польського кордону, заснувала партію і сподівається потрапити до Сейму», – нагадує він.
Він також додає, що експерти прогнозували зерновий конфлікт. У Польщі мали побудувати термінал для перевалки сипучих вантажів, щоб спростити експорт українського зерна у світ. Експерт IRWiR PAN зазначає, що Польща може експортувати 8-9 млн тонн зерна, але через ті ж порти експортує і вугілля. Він додає, що закритий кордон також відрізає Польщу від дешевшої сировини, як-от корми, овочі та фрукти.
– Якщо ми вирішуємо допомогти аграріям і не пускати зерно, то породжуємо конфлікт між соціальними групами. Треба бути готовим до того, що між Польщею та Україною можуть виникнути конфліктні інтереси – додає проф. Мацей Дущик з наукової ради Центру досліджень міграції Варшавського університету.
Автор Ред
Джерело money.pl
Оригінальний вміст із цього твору можна використовувати згідно з умовами ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 license
