Будапешт продовжує блокувати новий транш допомоги ЄС на постачання зброї Україні. Він погрожує накласти вето на початок переговорів про вступ, якщо Київ не поступиться мовними правами угорської меншини.

З 2022 року країни ЄС погодилися виділити 3,6 млрд євро на часткове рефінансування поставок зброї в Україну (найбільшим бенефіціаром узгоджених поки що відшкодувань буде Польща), але Будапешт блокує виділення чергового, восьмого траншу в розмірі половини мільярд євро протягом кількох тижнів. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто під час зустрічі глав дипломатії ЄС у Толедо в четвер (31 серпня 2023 р.) повторив, що умовою згоди Будапешта є виключення угорського OTP-банку зі «списку «спонсорів війни» (також відомий як «список ганьби»), до якого українці залучають компанії, що ведуть бізнес у Росії. У цьому списку також є компанії з інших західних країн (зокрема Leroy Merlin, Procter&Gamble або Reiffeisen Bank International), але жодна з їхніх країн не згадує про це в переговорах щодо допомоги Україні.

– Я шкодую, що восьмий транш досі заблокований. Я сподіваюся, що ми зможемо розблокувати його найближчими тижнями, – заявив сьогодні верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель. Гроші на субсидування допомоги Україні на озброєння, а також додаткові два мільярди євро на постачання та запуск артилерійського виробництва для Києва надходять з Європейського фонду миру. Це спільна скарбниця Союзу (крім звичайного бюджету ЄС), для витрачання якої потрібна одностайність, але раніше угорці вдавалися до прийому «конструктивного абсентеїзму» – не піднімали руку «за», але не брали участі в голосуванні, не скористався правом вето.

Міністр Сіярто також сьогодні в Толедо повторив свої попередження про те, що Угорщина не погодиться почати переговори про членство України з ЄС (президент Володимир Зеленський хоче отримати цю згоду ще в грудні цього року), якщо Київ не відповість на вимоги щодо мовних прав. угорської меншини в Україні . Питання прав меншин також висувається Брюсселем як одна з умов переговорів про вступ. Більше того, реформу щодо нацменшин, яка є важкою для українців не стільки через угорську мову, скільки через суперечки щодо російської мови в державних установах, також постулює Венеціанська комісія.

Орбана купили?

Угорці також висувають такі ж застереження в контексті переговорів про середньострокову фінансову допомогу Києву (50 мільярдів євро у 2024-27 роках) і постульовану Борреллем – тут група скептично налаштованих країн ЄС трохи більша – швидку гарантію до 20 млрд євро з Європейського фонду миру на озброєння українців у 2024-27 роках. Незважаючи на це, у Брюсселі досі є переконання, що опір Угорщини щодо допомоги Україні можна подолати.

– Прем’єр-міністр Орбан багато разів демонстрував, що він також має дуже трансакційний підхід до України. «Щось за щось». Питання в тому, в якій ще сфері це «щось» можна отримати від Брюсселя, нещодавно пояснив нам високопоставлений дипломат ЄС. Наразі угорці заблокували доступ до значної частини коштів ЄС (від КПО та політики згуртованості), тому ведуть постійні переговори з Єврокомісією.

Боррель запропонував міністрам у Толедо (Польщу представляв віце-міністр Войцех Гервель), щоб військова місія ЄС до кінця цього року підготувала 40 тис. українських солдатів (поточна ціль – 30 тис.), що, за словами Боррелля, мало відповідати з універсальною підтримкою. Ця місія, командована переважно з Польщі (і частково з Німеччини), має річний бюджет близько 100 мільйонів євро, і вже підготувала 25 000 українців. Не виключено, що в нього буде включена підготовка пілотів винищувачів F-16.

Розширення ЄС

Однією з тем зустрічі міністрів у Толедо були темпи розширення ЄС. Голова Європейської ради Шарль Мішель раніше цього тижня оголосив, що як ЄС, так і країни-кандидати повинні бути готові до розширення у 2030 році. “Одне можна сказати напевно: якщо ми не поставимо перед собою мету, ми ніколи не будемо готові”, – Мішель захищав свою надзвичайно амбітну мету сьогодні в інтерв’ю групі журналістів у Брюсселі. Такий графік для Західних Балкан, України та Молдови обговорять на жовтневому саміті ЄС. – Європейська комісія завжди була готова до будь-яких пропозицій, які приведуть нас до розширення у 2030 році, – стверджував у Толедо комісар ЄС з питань розширення Олівер Варгеї.

План допомоги G7

Плани ЄС щодо фінансової допомоги та допомоги Україні у сфері озброєнь, заплановані на кілька років, будуть частиною зобов’язань щодо безпеки, ініційованих групою G7 з нагоди саміту НАТО у Вільнюсі, які іноді називають «гарантіями безпеки» для України. – Нам потрібно підтримувати Україну прогнозовано і системно, тобто не лише в найближчий місяць чи тиждень, а в довгостроковій перспективі. Показавши агресору, що ми стоїмо за Україну скільки завгодно. Під час і після війни – пер

Боррель жив.

Наразі більше десятка країн, що не входять до G7, офіційно приєдналися до декларації цієї групи про довгострокову допомогу Києву, включаючи Нідерланди, Швецію та країни Балтії, але не Польщу (у Вільнюсі вона стверджувала, що допомога повинна базуватися на щодо НАТО, а не G7), хоча Польща опосередковано підтримує цю декларацію через членство в ЄС. Переговори стосуються обов’язкових і довгострокових гарантій, напр. постачання зброї, щоб ускладнити майбутнім урядам на Заході легку та раптову відмову від допомоги Україні, і таким чином перешкодити Кремлю від його політики очікування поточних урядів у Європі та США. Також фоном є побоювання європейців, що в разі перемоги Дональда Трампа на президентських виборах він буде прагнути істотно скоротити допомогу Києву.