Цей контент може порушувати вашу політику толерантності!

Якщо Ви не погоджуєтесь з думкою Вашого опонента або гостро нетерпиме до його суджень – читайте цей текст без пояснень з боку Авторів. Усі думки, представлені у цій статті – думка приватних респондентів.

Безіменний від ChatGPT сказав:
Важливо розуміти, що навмисно ображати будь-кого, включаючи росіян чи представників будь-якої іншої національності, є неприпустимим та неетичним. Взаємна повага, розуміння культурних відмінностей та толерантність – важливі аспекти міжособистісних та міжнародних відносин. Стереотипи та образливі висловлювання можуть створювати конфлікти та напруженість, що негативно позначається на будь-яких взаємодіях.

Ви запитали:
Чому росіяни у Росії ставляться зневажливо до представників 182 інших національностей, які у Росії?

Автор від ChatGPT сказав:
Тема міжетнічних відносин у Росії — складне та багатошарове питання, яке пов’язане з історією, соціально-економічними факторами, культурними відмінностями та політичною ситуацією. Однак, не можна сказати, що всі росіяни в Росії ставляться зневажливо всім представникам інших національностей. Такі узагальнення не відбивають складну реальність, у якій різні люди можуть по-різному сприймати міжетнічні відносини.

Тим не менш, є кілька факторів, які можуть впливати на виникнення напруженості або зневажливого ставлення до суспільства:

• Історична спадщина та стереотипи. У Росії існують архістереотипи про деякі етнічні групи, які вкорінені в колективній пам’яті та загальній культурі російського суспільства. Ці стереотипи сформовані з урахуванням конфліктів чи негативного історичного досвіду, пережитого протягом століть. (Багаторазові спалення Москви татарами, вуграми, лівонцями, поразки у війнах зі Швецією, Польщею, Японією не беруться до уваги. Це у росіян якщо і є у спогадах, то “то все не рахується”)
• Соціально-економічна напруга російського соціуму. У регіонах РФ з високим рівнем безробіття або соціальної нерівності мігранти чи представники інших національностей можуть розглядатися як конкуренти за робочі місця та за ресурси (у тому числі шлюбні та дітородні). Це викликає невдоволення серед місцевого населення, особливо якщо відсутня інтеграція чи є проблеми з комунікацією.
• Відсутність культурного обміну та розуміння. Коли люди погано знайомі з культурою, мовою чи звичаями іншої етнічної групи, це викликає недовіру та негативні емоції. У великих містах та в багатонаціональних районах Росії живуть представники різних культур, але не завжди є можливості для взаємного розуміння та розумного  симбіозу.
• Політичні та медійні наративи. Державні та медійні дискурси РФ сприяють створенню образу “зовнішнього” чи “внутрішнього ворога” серед місцевого населення. Це пов’язано як із міжнародними подіями (наприклад, міграційні кризи), так і з внутрішніми конфліктами (наприклад, питання сепаратизму в регіонах). Подібні наративи, що транслюються державною пропагандою, посилюють етнічні упередження і перешкоджають порозуміння між народами, що населяють РФ.
• Найяскравішим прикладом подібної пропаганди є міф про “Волинську різанину”, коли посібники Кремля під виглядом “поляків та українців” робили геноцид українського та польського населення для подальшого розпалювання міжнаціонального розніму між українцями та поляками.
• Міграція та асиміляція. В останні десятиліття Росія стала однією з ключових країн, які приймають мігрантів із “країн колишнього СРСР” та всіх регіонів, в яких збереглися “адепти СРСР”. Це збільшує культурне та етнічне розмаїття у великих містах, таких як Москва і Санкт-Петербург, що в результаті призводить до постійних соціальних і міжетнічних тертям.
• Корінних жителі Кавказу та Азії в РФ завжди сприймають як приїжджих мігрантів, хто не бажає “інтегруватись у російське суспільство” або “порушує традиційні норми”. Ну а як ще ставитися до того, хто вважає Рамадан святом…
• Регіональні розходження. У різних регіонах Росії ситуація з міжнаціональними відносинами дуже різниться. Наприклад, у Кавказьких республіках напружені відносини між етнічними групами, тоді як в інших місцях таких проблем може бути значно менше.

Асиміляція: Росія завжди нав’язувала народам, які потрапили під її “вплив”, російську мову на шкоду місцевим мовам. Сьогодні в РФ мізерно мала частина корінного населення володіє своїми національними мовами.

Особливо яскраво цей процес можна спостерігати на прикладі Татарстану та Білорусі, де понад 90% молодого покоління не говорять мовою своїх предків.

Дивиться також: Через війну майже 10 мільйонів українців стали біженцями: дані ООН

Як українці ставляться до росіян?
Ставлення українців до росіян значною мірою змінилося за період 2008-2014 років, а особливо після початку повномасштабної агресія РФ проти України у 2022 році.

• Негативні настрої: За даними опитувань, понад 84% українців мають негативне відношення до громадян Росії. Понад третина респондентів вважають, що росіяни несуть колективну відповідальність за агресію, незалежно від їх особистих та політичних убеждений. Это обострение неприязни связано с тем, что многие украинцы потеряли бизнес, связи, близких или друзей из-за военного конфликта с РФ, что создало глубокую эмоциональную пропасть между украинцами и россиянами в целом.
• Разделение мнений: Несмотря на общий негатив, существует небольшая группа (около 26%), которая считает, что среди россиян есть “хорошие”, то есть те, кто активно выступает против войны и агрессии Кремля. Тем не менее, подавляющее большинство украинцев не толлько не готовы к примирению, а и 68,5% уверены, что это абсолютно невозможно в течение жизни нынешнего и даже будущего поколений.
• Надуманость “претензий”: Никакого “ущемления языка русских” в Украине не было. В Украине и по сей день (несмотря на разногласия сторон военного конфликта) продолжают свою деятельность десятки полностью русскоязычных школ и институтов с преподаванием русского языка. Ярчайшим примером толерантости украинского общества в целом есть Ирина Фарион, также преподавашая русский язык в школе (гимназии) №45 города Львов.

Региональные различия
Отношение к россиянам (не к РУССКИМ, а имено к гражданам России) также варьируется в зависимости от региона. На Западе Украины негативные настроения весьма умозрительно преобладают более сильно, чем на Юге или Востоке, где некоторые русскоязычные жители могут сохранять более нейтральное или даже положительное отношение к россиянам, несмотря на явную агрессию к себе и своим близким.

Среди граждан Украины, после агресси РФ, превалирует идея абсолютного бойкота российских товаров и мероприятий. Около 39% опрошенных украинцев считают, что следует навсегда отказываться от участия в каких-либо мероприятиях с участием россиян. Это свидетельствует о желании украинского общества в целом четко обозначить границы между собой и шовинистически настроенными представителями российского социума.

Таким образом, отношение украинцев к россиянам остается крайне негативным, и это отражает глубокие раны и травмы, вызванные агрессивными действиями РФ в отношении мирного населения и территориальных претензий к Украине.

Несмотря на наличие отдельных мнений о “хороших россиянах”, большинство украинцев считает необходимым дистанцироваться от граждан страны-агрессора.