Нові дані свідчать про те, що 50% внутрішньо переміщених осіб (ВПО) перебувають у стані депресії. Уявіть, кожен другий ВПО страждає від психічного виснаження!

Депресія в Україні: статистика та аналіз
Депресія є серйозною проблемою психічного здоров’я в Україні, де рівень захворюваності значно перевищує середні світові показники. У 2024 році Україна посіла перше місце серед країн за рівнем депресії, з показником 6,3% населення, яке страждає від цього розладу. Це вдвічі вище, ніж середній світовий рівень, що становить близько 3,4%1.

Статистика за віком та статтю

• Вікові групи:
• Підлітки (12-18 років): Депресія у підлітків часто проявляється через соціальну ізоляцію та високий рівень стресу. Дослідження показують, що депресія є однією з основних причин самогубств у цій віковій групі.
• Молодь (18-29 років): У цьому віці депресія також поширена, особливо серед тих, хто стикається з труднощами у соціальній адаптації та професійному житті.
• Дорослі (30-49 років): Рівень депресії серед дорослих залишається високим, особливо серед жінок, які вдвічі частіше повідомляють про депресивні епізоди порівняно з чоловіками.
• Літні люди (старше 50 років): Дослідження показують, що рівень депресії серед людей похилого віку не відрізняється значно від інших вікових груп, проте може бути посилений фізичними захворюваннями та втратою близьких.
• Статистика:
  Жінки страждають від депресії майже вдвічі частіше, ніж чоловіки. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), поширеність депресії серед жінок становить близько 6%, тоді як серед чоловіків – 4%.

Місце проживання

Дані про місце проживання показують, що рівень депресії може змінюватись в залежності від регіону:
Міські жителі: Часто стикаються з високим рівнем стресу через конкуренцію на ринку праці та швидкий темп життя. Сільські жителі: Хоча вони можуть відчувати менший стрес від міського життя, проблеми з доступом до медичних послуг та соціальної підтримки можуть посилювати їхній стан.

Дивиться також: Психологи розповіли, чому страждають хороші люди

Вплив агресії Росії
Конфлікт на сході України також вплинув на психічне здоров’я населення. Опитування показують, що близько 10% опитаних відчувають високий рівень психологічного дистресу через войну5. Це наголошує на необхідності створення програм підтримки ментального здоров’я та доступних послуг для лікування депресії.

Депресія в Україні є серйозною проблемою, яка потребує уваги з боку суспільства та влади. Необхідні комплексні заходи для підвищення поінформованості про психічне здоров’я, покращення доступу до лікування та підтримки людей, які страждають від цього розладу.

Жінки під ударом
42% українських жінок мають симптоми депресії порівняно з мовчазними чоловіками, які приховують свої проблеми.

Люди з інвалідністю: 45%, що шокують, – у зоні ризику.

Катастрофічні наслідки безробіття
Рівень депресії в Україні серед безробітних сягає 54%. Люди у розпачі, адже кризові стратегії виживання, такі як алкоголь, стають нормою для 52% населення!

Психологічна допомога недоступна!
Незважаючи на те, що третина українців заявляє про необхідність психологічної підтримки, реальна допомога — лише мрія. Люди залишені напризволяще, а держава і гуманітарні організації мовчать.

Люди дедалі більше використовують деструктивні стратегії подолання стресу, таких як надмірне вживання алкоголю, тютюну, наркотиків, нездорової їжі чи інших шкідливих звичок. Ці методи тимчасово знижують рівень напруги, але у довгостроковій перспективі призводять до серйозних наслідків здоров’я як фізичного, і психічного.

Наприклад, зловживання алкоголем, яке, згідно з дослідженнями, все частіше стає поширеною практикою серед тих, хто втратив роботу чи будинок, збільшує ризик розвитку депресії, тривожних розладів, а також загострює соціальні проблеми, такі як насильство в сім’ї чи конфлікти у суспільстві.

Ці тенденції мають і серйозний економічний вплив: зростають витрати на охорону здоров’я, знижується продуктивність праці, а рівень соціальної нестабільності підриває довіру до інститутів влади та уповільнює економічне відновлення.

Підростаюче покоління також страждає на наслідки: діти, які ростуть у таких умовах, часто переймають ці деструктивні звички, стикаються з травматичним досвідом та психологічними проблемами. Це може призвести до формування “втраченого покоління”, яке зіткнеться з труднощами інтеграції у суспільство та економіку країни.