Як працюють органи прокуратури в Україні? За появи НАБУ

Короткий огляд рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів розглядала дисциплінарне провадження щодо прокурора відділу прокуратури Одеської області Грамми О.О. Провадження було відкрито за скаргою керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України за результатами службового розслідування.

Суть справи полягала у втраті кримінальних проваджень, які були витребувані прокуратурою області у місцевої прокуратури №3.

В Україні альтернативою Національному антикорупційному бюро (НАБУ) пропонується створення антикорупційних палат при існуючих судах загальної юрисдикції. Противники створення окремого антикорупційного суду вважають це більш виправданим, менш витратним і швидшим процесом.

Аргументи проти антикорупційних палат:

• Окремої антикорупційної палати в межах існуючого суду, наприклад, Верховного, буде недостатньо, оскільки одна палата не може поєднувати всі три інстанції.
• У нереформованих судах першої та апеляційної інстанцій створення аналогічних антикорупційних палат нівелює сенс створення Антикорупційного суду.
• Наразі в судах першої інстанції не вистачає понад 2500 суддів, що ускладнює формування колегії з трьох слідчих суддів для розгляду справ, переданих НАБУ, і ставить під сумнів можливість формування окремих антикорупційних палат.
• Існує ризик виникнення місцевих корупційних зв’язків і «кланів» у разі утворення антикорупційної спеціалізації на рівні місцевих та апеляційних судів.
• НАБУ переконане, що створення антикорупційних палат не вирішить проблему відсутності вироків щодо топ-корупціонерів, а лише поглибить її.

НАБУ наголошує, що створення окремого Вищого антикорупційного суду є швидким, ефективним і законним способом вирішення проблеми відсутності вироків щодо корупціонерів найвищої ланки та необхідною умовою для успішної боротьби з корупцією в Україні.

• НАБУ (Національне антикорупційне бюро України) і ДБР (Державне бюро розслідувань) є двома основними правоохоронними органами в Україні, але між ними існують чіткі розмежування щодо їхніх функцій та підслідності.
• НАБУ розслідує корупційні злочини, вчинені вищими посадовими особами, такими як судді, прокурори, депутати, прем’єр-міністри і навіть президент (у разі припинення його повноважень).
• НАБУ займається хабарництвом, зловживанням службовим становищем, привласненням або відмиванням коштів, незаконним збагаченням та декларуванням недостовірної інформації.
• НАБУ розслідує справи, в яких розмір злочину у 500 і більше разів перевищує прожитковий мінімум.
• ДБР розслідує злочини, вчинені тими ж посадовцями, що й НАБУ, але за іншими статтями Кримінального кодексу.
• ДБР займається боротьбою з організованою злочинністю, тероризмом і вбивствами, а також розслідує справи про тортури та жорстке поводження з боку працівників силових структур.

Якщо суддя вчинив вбивство – це розслідує ДБР, а якщо взяв хабар – НАБУ

Іншими словами, НАБУ спеціалізується на корупційних злочинах серед вищих посадовців, тоді як ДБР розслідує інші кримінальні правопорушення, вчинені цими ж особами, а також інші серйозні злочини, такі як тероризм та вбивства.

Службовим розслідуванням було встановлено порушення Граммою О.О. вимог Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, а саме пункту 2.6, щодо передачі матеріалів кримінальних проваджень.В ході розслідування з’ясувалося, що Грамма О.О., працюючи у місцевій прокуратурі №3, передав 12 томів матеріалів кримінальних проваджень до прокуратури Одеської області, але не зафіксував це належним чином.

Згодом ці матеріали були знайдені в кабінеті іншого прокурора місцевої прокуратури №3, який їх передав до слідчого відділу поліції.