Парламент підтримав поправки Сенату, які були вигідні роботодавцям. Один із них передбачає виключення норми про посилення штрафів за порушення трудового законодавства. Завдяки другому агентства тимчасової зайнятості будуть працевлаштовувати іноземців на підставі цивільно-правових договорів.
Загалом сенатори подали аж 46 поправок, але по суті було дві.
Без підвищення штрафів для роботодавців
Депутат від лівих партій Катажина Уеберган під час роботи в Сеймі внесла поправку до законопроекту, яка значно посилює покарання за порушення трудового законодавства. Ця вставка викликала суперечки не лише серед підприємців, а й серед депутатів коаліції. Зрештою, Сенат запропонував його зняти, і Сейм, завдяки тому, що депутати PiS утрималися від голосування, не відхилив пропозицію Сенату. Ліві, Разем і Конфедерація проголосували проти. Тут варто зазначити, що поправка була дуже дефектною. Він збільшив мінімальні штрафи з 1000 злотих до 3000 злотих у Трудовому кодексі, але забув про відповідні зміни в Процесуальному кодексі у справах про дрібні правопорушення. Відповідно до нього інспектор може виписати штраф у розмірі максимум 2000 злотих. На практиці положення про посилення штрафів було б мертвим. Проте найбільше підприємці нарікали на зміну штрафів.
— В організаціях роботодавців «депутатська вставка» здивувала. Ми відкриті до обговорень щодо зміни покарань, щоб відобразити серйозність порушення. Але ми були категорично проти внесення таких важливих змін «з нагоди» іншого акту, без консультацій із соціальними партнерами та з порушенням конституційного принципу трьох читань, – каже Віолетта Жуковська-Чаплічка, експерт Федерації польських підприємців.
Цивільно-правові договори також для іноземців
На Другу поправку звертає увагу експерт Конфедерації Левіатан Надія Вінярська. Справа в тому, що ст. 6 Закону внесено зміни, згідно з якими доручення роботи агентствам тимчасового працевлаштування можливе на підставі цивільно-правових договорів. — Ми давно вимагали вилучити невигідну для агентства норму. Я рада, що голос роботодавців нарешті врахували, – підкреслює Вінярська.
Варто нагадати, що початковий проект містив вкрай несприятливі положення щодо обов’язкового працевлаштування іноземців за трудовим договором і критикував підприємців, але їх вилучили на етапі роботи в уряді.
Віолетта Жуковська-Чаплічка додає, що роботодавці від самого початку виступають проти запровадження обов’язку укладати трудові договори в рамках тимчасової роботи, що суперечило б принципу свободи договору та дискримінувало б польських працівників, для яких такої вимоги немає.
Електронізація дозволів на роботу
Закон про працевлаштування іноземців є частиною Національного плану відновлення і покликаний обмежити зловживання при отриманні дозволів на роботу для в’їзду в Шенгенську зону, а також підвищити безпеку на ринку праці.
Серед ключових змін:
-
повна електронізація процедури, що має пришвидшити видачу дозволів;
-
чіткі критерії для надання чи відмови у дозволі;
-
відмова від необхідності отримання інформації від старости про неможливість задоволення кадрових потреб;
-
введення переліку професій, за якими не будуть видавати дозволи у разі погіршення ситуації на локальному ринку праці;
-
скасування окремої процедури продовження дозволу на роботу
Що це означає для іноземців?
- Легалізація роботи стане простішою та швидшою, адже більшість процедур переведено в онлайн.
- Гнучкіші умови для агентств дозволять зберегти робочі місця — багато українців працюють саме через тимчасові агентства.
- Зменшення адміністративного тиску на роботодавців означає, що менше працівників опинятиметься «в тіні» через бюрократичні труднощі.
Однак важливо пам’ятати, що цивільно-правові договори мають менше соціальних гарантій, ніж трудовий договір. Наприклад, вони не передбачають оплачуваної відпустки, лікарняних чи внесків до пенсійної системи, тому працівникам слід уважно читати умови контракту.
Що це означає для роботодавців?
- Можливість гнучкого найму іноземців без необхідності змінювати тип договору.
- Менше паперової роботи — завдяки електронізації заяв.
- Більше контролю та відповідальності, адже нові правила передбачають чіткішу перевірку цілей працевлаштування.