В’їзд, легалізація, перебування та адаптація неповнолітніх громадян України у країнах ЄС

Країни ЄС забезпечують українським неповнолітнім біженцям широкий спектр прав та гарантій: спрощений в’їзд, тимчасовий захист (до 2027 року), доступ до освіти, медичної та соціальної допомоги, програми інтеграції та психологічної підтримки.

Національні програми країн ЄС різняться за обсягом виплат та деталей, але скрізь забезпечують базовий захист, навчання та адаптацію дітей та підлітків, які прибули з України.

В’їзд неповнолітніх до ЄС: правила та документи

З 2025 року діють спрощені правила виїзду з України для дітей в умовах воєнного стану. Неповнолітні можуть перетинати кордон із одним із батьків без нотаріальної згоди другого з батьків. Однак для виїзду з третіми особами (родичами, опікунами) або без супроводу батьків потрібний нотаріальний дозвіл та пакет документів, що включає свідоцтво про народження, документи, що підтверджують спорідненість, та дозвіл на виїзд.

Для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, діють окремі процедури з обов’язковою участю органів опіки та піклування.

Види та терміни статусу біженця: тимчасовий захист

З 2022 року для українців, включаючи неповнолітніх, діє Директива ЄС про тимчасовий захист. Цей статус надає право легально перебувати у країнах ЄС, отримувати житло, медичну допомогу, соціальне забезпечення, освіту та доступ до ринку праці для повнолітніх.

Тимчасовий захист було продовжено Радою ЄС до 4 березня 2027 року, а після завершення її громадяни України зможуть або перейти на інший легальний статус без виїзду з країни перебування, або повернутися на батьківщину.

Основні права щодо статусу тимчасового захисту:

• проживання та забезпечення житлом;
• медична допомога;
• соціальні виплати;
• доступ до освіти;
• опіка та безпечне розміщення для дітей, які прибули без супроводу;
• декларація про роботу (для повнолітніх);
• можливість вільного переміщення у межах ЄС (до 90 днів в інших країнах Шенгену).

Національні програми підтримки неповнолітніх українців

Німеччина

• Найбільша кількість українських біженців (1,2 млн), значна частина – діти та підлітки.
• Соціальна підтримка: щомісячні виплати дітей (наприклад, 471 євро для підлітків 14–17 років, 390 євро для дітей 6–13 років).
• Доступ до системи освіти нарівні з місцевими дітьми, курси інтеграції, психологічна підтримка.

Польща

• Близько 957 тисяч українських біженців.
• Одноразова виплата 300 злотих (близько 2900 грн) на кожну дитину при отриманні статусу PESEL UKR.
• З 2025 року вводиться карта CUKR, яка надає право на проживання та роботу на 3 роки для власників статусу PESEL UKR.
• Безкоштовна шкільна освіта, програми інтеграції, курси мов.

Чехія

• 385 тисяч українців із тимчасовим захистом.
• Гуманітарна допомога для дітей: від 3490 до 5235 крон (залежно від віку або наявності інвалідності) у перші 150 днів перебування.
• Безкоштовне навчання у школах, програми адаптації, психологічна допомога.

Дивіться також: Допомога вагітним та породіллям у Польщі – Kosiniakowe

Італія, Франція та інші країни

• Італія: щомісячна підтримка 300 євро кожного члена сім’ї.
• Франція, Іспанія, країни Балтії — аналогічні програми соціальної та освітньої підтримки, безкоштовний доступ до шкіл та медичних послуг.

Адаптація та інтеграція: освіта та соціальна підтримка

• Освіта: Українські діти мають право на безкоштовне навчання у школах ЄС. Багато хто продовжує паралельно навчатися онлайн за українською програмою, щоб отримати український атестат.
• Визнання освіти: Україна офіційно визнає результати навчання, отримані за кордоном, що дозволяє дітям без проблем повертатися в українську систему освіти.
• Психологічна та соціальна підтримка: У країнах ЄС діють програми психологічної допомоги, інтеграційні курси, підтримка від місцевих та українських громадських організацій.
• Опіка: Для дітей, які прибули без батьків, організується опіка місцевими органами або сім’ями, що приймають, що забезпечує безпеку та інтеграцію в нове суспільство.

Особливості адаптації підлітків

Багато підлітків стикаються з труднощами адаптації: розрив соціальних зв’язків, мовний бар’єр, невизначеність майбутнього. Деякі успішно інтегруються, знаходять роботу, продовжують освіту, інші — зазнають стресу та ізоляції, особливо якщо сім’я розділена чи відсутня підтримка.Важливу роль відіграє доступ до освітніх та соціальних програм, а також підтримка з боку приймаючого суспільства.

Дивіться також: 68-річна українка ховала під спідницею п’ять кілограмів золотих монет

Терміни оформлення статусу біженця та легалізації для неповнолітніх українців та дітей у країнах ЄС

Загальні правила та тимчасовий захист

З березня 2022 року для українців, включаючи неповнолітніх, у країнах ЄС діє механізм тимчасового захисту, який продовжено до 4 березня 2027 року. Цей механізм дозволяє українцям набути легального статусу без необхідності проходити тривалу процедуру індивідуального розгляду заяви на надання притулку.

Процедура оформлення та терміни

• Тимчасовий захист надається за спрощеною процедурою: достатньо прибути до країни ЄС, звернутися до місцевого органу з питань міграції чи притулку та подати необхідні документи (паспорт, свідоцтво про народження, підтвердження українського громадянства та/або спорідненості).
• У більшості країн ЄС оформлення тимчасового захисту для українських дітей займає від кількох днів до кількох тижнів після подання заяви та реєстрації у відповідних органах.
• Після реєстрації видається документ, що підтверджує статус тимчасового захисту, який надає право на проживання, медичну допомогу, соціальну підтримку та доступ до освіти.

Німеччина, Польща, Чехія, Нідерланди та інші: процедура оформлення та терміни схожі — реєстрація в міграційних службах, подання документів, набуття статусу протягом 1–3 тижнів.

• Для дітей без супроводу: оформлення статусу може зайняти трохи довше через необхідність призначення опікуна або тимчасового представника, але процедура також прискорена.
• Возз’єднання сім’ї: у Німеччині, наприклад, заява на возз’єднання сім’ї має бути подана протягом трьох місяців після отримання статусу, щоб скористатися спрощеною процедурою.

Статус біженця vs. тимчасовий захист

Українцям, включаючи дітей, не потрібно подавати окрему заяву на статус біженця (asylum), оскільки тимчасовий захист автоматично надає всі основні права та діє на всій території ЄС.

Тимчасовий захист є пріоритетним і швидшим шляхом легалізації для українських дітей у ЄС порівняно з класичним процесом отримання статусу біженця, який може займати місяці і навіть роки.