Випускників туристичного факультету з кожним роком стає все більше, але попри це кадровий дефіцит лише зростає. Більшість вчорашніх студентів хочуть працювати за фахом. Дехто з них намагається знайти роботу в туристичній галузі вже під час навчання. Але чи готові вони до цього?
Як правило, в оголошеннях роботодавці чітко описують свої очікування щодо майбутніх працівників. Найпоширенішими вимогами є знання іноземних мов, вміння користуватися системами бронювання та технікою продажу. Практично ніхто з роботодавців не вимагає вищої освіти за фахом. Можливо, тому, що він усвідомлює, що жодні практичні навички, якими повинен володіти майбутній працівник турфірми, не формуються під час навчання на туристичному факультеті.
В навчальній програмі з туризмознавства відсутні вправи з системами бронювання. На уроці про них лише згадують і, в кращому випадку, коротко обговорюють. Невже школи, які виховують майбутніх працівників індустрії туризму, не розуміють, що знання систем бронювання є основною вимогою при пошуку роботи в туристичному агентстві?
Курси іноземної мови в університеті зазвичай залишаються без уваги. Студенти не звертають на них уваги, тому що викладачі не ставлять до них вимог або просто часто скасовують заняття. Більшість студентів зізнаються, що вивчали мову в початковій школі або на додаткових курсах, але під час навчання ці знання жодним чином не розширювалися. Варто зазначити, що знання однієї мови, найчастіше англійської, не гарантує працевлаштування у сфері туризму.
Кшиштоф Вронський, віце-президент правління туристичної агенції Wygoda Travel, зазначає, що знання англійської мови більше не є перевагою. «Важливо, щоб абітурієнти перестали сприймати англійську як іноземну. Англійська — це основа, а не перевага. Для нас важливі італійська, німецька, французька». – підкреслив він.
Техніка продажу також не розглядається детально в жодному з курсів програми туризму та відпочинку. З іншого боку, студенти повинні здати такі предмети, як історія культури та архітектури, філософія, соціологія, фізіологія людини з анатомією або екологія. Отже, замість того, щоб займатися предметами, які засмічують програму і, зрозуміло кажучи, не дуже корисні для роботи в турфірмах, можна збільшити кількість вправ на практичних предметах? Враховуючи нинішню ситуацію на ринку праці, студенту та майбутньому роботодавцю більше виграють 15 годин занять із системами бронювання, ніж 30 годин філософських лекцій.
Кшиштоф Матис, власник туристичної агенції Krzysztof Matys Travel, сказав, що хотів би змінити всю програму навчання: «Я дивлюся ці програми роками. Вони з космосу. Туризм, статистика та банківська справа в Україні. Навчальний план Чому? Але немає такого елементарного, як системи бронювання послуг!
Навчальні програми ані трохи не адаптовані до вимог ринку праці. Як їх адаптувати? Достатньо прочитати 10 оголошень про роботу в турфірмі. написано чого чекають роботодавці.І цьому треба вчити!Проблема серйозна бо університети вони роками обманюють.Вони спокушають випускників шкіл гаслом “туризм” не попереджаючи що після закінчення навчання за такою програмою є немає шансів на роботу. Для нас, для роботодавців, це дивна ситуація. Якщо нам потрібен працівник, ми повинні виховувати його самі або підкуповувати у конкурентів». — пояснив він.
Кшиштоф Вронський дотримується подібної думки. «Якщо ці дослідження взагалі мають сенс, вони повинні брати до уваги багато-багато практик у Польщі та за кордоном: як пілот, резидент (якщо він виявиться пілотом), в офісах, готелях тощо. І це буде мають бути дуже специфічні практики, а не просто прибирання офісу. Сильний наголос слід робити на знанні другої мови, окрім англійської. Географію слід ставитися дуже серйозно. Якщо хтось дбає про освіту справді добре підготовлених працівників, то навчальні програми мають включати лекції та майстер-класи з базових технік ведення переговорів». – він сказав.
Університети відправляють своїх студентів на стажування. Як випливає з назви, під час їх проведення студенти мають практично познайомитися з роботою в офісі чи іншій установі, пов’язаній з туризмом. Це можливість отримати або розвинути навички, які найбільше знадобляться на певній посаді. Однак багато студентів просто не використовують його. Власники компаній, які приймають учнів, сходяться на думці, що більшість студентів дбають про проходження, а не про навички чи розширення знань. Студенти часто не виявляють інтересу до тем, які обговорюються під час практичних занять. Така поведінка демотивує тренерів до подальшої передачі знань. Однак є також студенти, яким не байдуже вивчення нових навичок. Варто зазначити, що таких випадків – меншість.
«Стажування — це великий обман. Вони неможливі, якщо ти не платиш за навчання учня. Чому власник турфірми повинен приймати студента і витрачати на нього кілька тижнів?! Саме університет повинен забезпечити студенти з практикою в обраних кабінетах і платять за їх Тоді студент міг би чомусь навчитися.А якщо хтось над ним пожаліє і прийме на практику, він помиє вікна і підмете підлогу.Якість практики ніхто не контролює.Всі важливий підписаний щоденник. Чому? Тому що всі знають, що стажування – це фальшивка. Знають і приймають. Це зручно для університетів». – каже Кшиштоф Матис.
Деякі студенти, однак, вважають, що учнівство та стажування не завжди є належною формою підготовки до роботи за фахом. Це підтверджують результати Євробарометру, які показують, що кожне третє стажування в ЄС має низьку якість з точки зору умов праці чи змісту навчання. Але слід зазначити, що одного лише стажування недостатньо, адже саме університети мають більше залучатися до практичної підготовки молодих працівників. Але насправді виглядає так, що власникам туристичних компаній доводиться самостійно навчати співробітників, оскільки їхні знання мізерні.
Як випускників туристично-рекреаційного факультету оцінюють самі роботодавці? «Я практично ніколи не зустрічав людини, яка б володіла більшістю або значною частиною вищезгаданих навичок. Є люди з хорошим знанням мов. Свої знання з географії я оцінюю дуже низько, не кажучи вже про знання про туриста. самі курорти.Останнє не дивно, якщо хтось бажає вчитися, за 2 роки можна отримати – вже працюючи – досить великі знання.
У учнів та абітурієнтів іноді виникають проблеми з правильною обробкою таблиць Excel і вміння працювати з даними відсутнє . Найбільше мене дивує відсутність знань про Мерліна чи Блакитного Вендо серед учнів». – прокоментував віце-президент правління Wygoda Travel.
Можна сказати, що основною проблемою у вихованні людей, які в майбутньому приєднаються до індустрії туризму, є навчальна програма. І роботодавці, і студенти скаржаться на малу кількість практичних предметів, які реально готують їх до роботи в туризмі. З іншого боку, сама по собі зміна системи освіти не допоможе, якщо у студентів просто немає мотивації до роботи та вони певною мірою не захоплюються туризмом.
Дякуємо, що дочитали нашу статтю до кінця. Якщо ви хочете бути в курсі новин, відвідайте наш сайт ще раз! Якщо вам сподобалася стаття, поділіться нею з іншими, поділившись нею в соціальних мережах – нижче є швидкі посилання, якими можна поділитися.
Гарного Вам дня!
Автор Ред
Джерело polsatnews.pl
Оригінальний вміст із цього твору можна використовувати згідно з умовами ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 license
