В Європі в цілому, як і у Східної Європи, зростає підтримка ЄС і НАТО. Найбільше така підтримка зростає в Польщі.

Після вторгнення Росії в Україну підтримка членства в ЄС і НАТО зросла в країнах Центральної та Східної Європи, йдеться у звіті аналітичного центру GLOBSEC. Проте ставлення до Росії в регіоні різне.

Через півтора року після початку війни в Україні більшість країн Центральної та Східної Європи сприймають ЄС, НАТО і США як гаранта безпеки, свідчать дані опитування громадської думки аналітичного центру GLOBSEC, проведеного у 8 країни регіону, включаючи Польщу, Чехію, Словаччину, Угорщину, Литву, Латвію, Румунію та Болгарію.

— Мене це не дивує. НАТО завжди займала сильну позицію в регіоні, і за останній рік ця позиція ще більше зміцнилася, коментує в інтерв’ю DW голова офісу GLOBSEC у Брюсселі Роланд Фройденштейн. І хоча прозахідні симпатії також посилилися в країнах, історично та культурно пов’язаних з Росією, між країнами досі існують чіткі відмінності у підходах до Росії.

Поляки і чехи готуються до війни

Згідно з опитуванням, НАТО в регіоні користується стабільною підтримкою на рівні 79 відсотків. Довіра та підтримка альянсу та ідеї колективної оборони (застереження про взаємну оборону включено як у Лісабонський договір, так і в статтю 5 НАТО) явно зросли за останній рік після вторгнення Росії в Україну. Ця тенденція помітна не лише в Центральній та Східній Європі, а й на Заході, прикладом чого є подання заявки на вступ до НАТО досі нейтральними Швецією та Фінляндією. Останній приєднався до альянсу два місяці тому.

«Альянс розглядається як незамінний гарант безпеки перед обличчям загрози з боку Росії», — пояснює Роланд Фройденштайн.

І ЄС, і НАТО користуються найбільшою підтримкою Польщі серед країн регіону. Вже 92 відсотки. Поляки готові допомогти своїм союзникам, якщо на них нападуть. Подібна ситуація і в сусідній Чехії, де 91 проц. респондентів заявили про готовність йти на війну на захист свого сусіда. Більшість чехів бачать переваги в членстві в альянсі, а три чверті вважають, що це зменшує ризик нападу з боку іншої країни.

Парадоксально, але в Румунії, де альянс користується найвищою підтримкою в історії (89 відсотків), більше половини населення вважає, що США втягують їхню країну у війну. Автори звіту пояснюють це більшою сприйнятливістю румунів до дезінформації та проклемлівських наративів.

– Це не перший випадок, коли румуни демонструють тривожну вразливість до дезінформації. Подібне було і під час пандемії, зазначає GLOBSEC.

Кремлівська дезінформація та політична нестабільність, особливо після розвалу уряду в грудні минулого року. вони також є причиною зниження соціальної підтримки як України, так і членства в ЄС і НАТО Словаччини. Державні установи загалом користуються історично низькою довірою серед словаків; довіра до уряду становить лише 18 відсотків, до президента – 37 відсотків.

Росія загроза? Не для всіх

Хоча більшість опитаних країн (шість із восьми) вважають Росію головною загрозою своїй безпеці, ідентичності та цінностям, все ж чверть болгар та угорців вважають Росію найважливішим стратегічним партнером, і лише 34% вважають Росію як найважливішого стратегічного партнера. Болгари бачать у Росії загрозу. Це велика розбіжність порівняно, наприклад, з Польщею, де Росії бояться аж 88 відсотків. суспільство; цей відсоток дещо нижчий у Литві, Латвії та Чехії.

Цікаво, що відмінності можна помітити і в сприйнятті Росії як відповідальної за війну в Україні. Хоча в переважній більшості країн у цьому випадку немає сумнівів, хто є агресором, а хто жертвою, у деяких країнах досі існує переконання, що винна Україна. Кожен третій словак і болгарин вважає, що Україна спровокувала війну через погане ставлення до російськомовної меншини. Крім того, частина угорського, словацького та болгарського суспільства вважає, що відповідальність за конфлікт несе Захід.

Поляки (85%) не сумніваються у провині Росії і загалом підтримують санкції проти Росії та НАТО та ЄС, які надають військову допомогу Україні (найбільша підтримка в регіоні). Ні литовці, ні латиші, незважаючи на сильнішу російську меншину в цій країні.

– Другий рік поспіль латвійські респонденти вказують на сильнішу підтримку західних альянсів і більшу опозицію до Росії. Цього року також латиська російська меншина, яка становить 25 відсотків населення. населення країни і раніше неохоче судив про Росію, схоже, змінює свою думку. Вже 78 відсотків. Латвійців підтримує те, що їхня країна допомагає Україні захищатися від Росії, постачаючи їй військову техніку та озброєння, кажуть автори звіту.

Поляки, литовці, латвійці та румуни сьогодні сприймають США як стратегічного партнера. «Після початку війни політична вага Вашингтона зросла», — визнає Роланд Фройденштейн.

З цієї групи виривається Словаччина, де аж половина респондентів визнали, що бачать загрозу у стосунках з США.

Небезпечна дезінформація

GLOBSEC пояснює ці розбіжності більшою сприйнятливістю деяких суспільств до дезінформації, а також сильнішими культурними, історичними та політичними зв’язками деяких країн регіону з Росією. Цьому також не сприяє той факт, що деякі уряди та політичні лідери утримуються від публічного ярлика Росії як загрози безпеці або критики її вторгнення в Україну і навіть виступають за співпрацю з Москвою.

Це можна побачити, наприклад, в Угорщині, де прокремлівська політика уряду призвела до того, що місцева громадськість не бажає звинувачувати Росію у війні чи вважати її загрозою безпеці. Контрольовані державою ЗМІ також відіграли важливу роль у формуванні цих поглядів.

Викликає занепокоєння те, що російська дезінформація також збирає врожай у ворожих Росії країнах, включаючи Польщу. Хоча поляки хочуть і надалі допомагати Україні, вже половина респондентів погоджується з твердженням, що допомога українським біженцям відбувається за рахунок допомоги полякам, які її найбільше потребують. «Відкритість до цих наративів може бути зумовлена ​​деякими соціальними розчаруваннями та страхами, які починають накопичуватися під поверхнею суспільства», — кажуть дослідники.

Чехи, навпаки, виявилися найменш сприйнятливими до дезінформації, особливо коли йдеться про повідомлення, які підривають демократію та європейські цінності.

За матеріалами DW